РОЗДІЛ 29

Денис

Вдад відвіз нас, бо сідати за кермо після такої кількості ліків, які мені ввели не варто. Діставшись квартири, відразу пішов змивати залишки крові. А коли повернувся, Ліна сиділа на кухні і тихенько плакала.

- Ти чого? - Я взяв її обличчя в руки.

- Тобі мабуть боляче. - Вона погладила мене по щоці, потім по грудях, плечах. Неймовірно моя дівчина, не знаючи, що вона колишня після бою майже займалася сексом з моїм суперником, а моя фіктивна дружина плаче, бо вважає що мені боляче. Певно так виглядає збій в матриці, іншого пояснення немає 

- Ти жалієш мене? Ми були ворогами, а зараз ти плачеш, через те що мене трохи побили? 

- Зараз ми не вороги і ти виглядаєш наче в тебе все болить. 

- Насправді поки, що не болить, знеболююче ще діє, завтра буде важко, а зараз все в порядку. 

- Я дуже за тебе переживала. 

- Мабуть я не повинен був тебе брати з собою на бій, не подумав, що можливо це спровокує панічну атаку. Пробач, я повівся по-другому 

- Просто злякалась за тебе. 

- Виявляється мені потрібно було підставити себе під чиїсь кулаки, щоб ти так переймалася.

- Не роби більше нічого, щоб я переймалась.

- Чому, мені до вподоби викликати в тобі щось окрім ненависті.

- Я не ненавиджу тебе. Зовсім. - Вона трохи ближче сіла до мене і легко доторкнулась до моїх губ. 

- Ти знов втечеш після поцілунку? - У відповідь вона похитала головою і притягла мене до себе. Її вуста найсолодші у світі.

- Може підемо в кімнату? - Ледь чутно вимовила дівчина.

- Ти впевнена?

- Угу. 

Продовживши цілуватися ми опинилися на ліжку Аделіни. Вона неймовірно приємна на смак, щось між ваніллю і вершками, солодка наче гріх. 

- Тобі не боляче? 

- Якщо я і відчую біль, твої вуста мене зцілять. - Довго я не витримаю цих тортур, мені все важче стримувати себе. Почуваюсь підлітком, який ще не був з дівчиною. Дівчина почала знімати з мене футболку, я з неї, мені відкрилась чудова картина її повних грудей у мережевній білизні. Здається ми хотіли з'їсти один одного, поцілунки ставали вимогливими і голодними, Ліна цілувала синці на моїх плечах, водила пальцями по спині, я цілував її шию, груди. Все це було схоже на отримання бажаного, ми так потребували один одного. Я ще жодну жінку так не хотів як Аделіну. 

- Ми можемо це зробити? 

- Що? - Я вже не розумів в якій реальності знаходжусь.

- Ми можемо зайнятись сексом?

- Ти дійсно цього хочеш? - Вона ледь кивнула головою. 

- Але я... Я... Ну...

- Ти ні з ким не була? 

- Так. - Вона почервоніла.

- Мишенятко, все буде добре, не бійся я не скривджу тебе, довіряй мені. - Я не міг з усією пристрастю накинутись на Ліну, не хочу її злякати, чи зробити боляче. Ця ніч має бути найніжнішою і комфортною для неї. Бо з кожним днем я все більше хочу перевести наш фіктивний шлюб у справжні стосунки, а зараз, коли дізнався, що буду першим у Аделіни, то  взагалі не уявляю як відпущу її від себе. 

- Я тобі довіряю. 

Знявши весь зайвий одяг, намагався не поспішати, ретельно цілував кожен сантиметр її тіла - шию, груди, живіт, стегна, я не міг відірвати від неї погляд, її тіло прекрасне. Ліна неймовірна, сором'язливість робить її ще милішою. Моє збудження вже болісне, але сьогодні я не можу думати про себе, ця ніч для моєї Аделіни. Все відбувається в спокійному, повільному темпі, хочу насолоджуватись кожною миттю. Коли я бачив, що їй трохи не приємно, то шепотів на вушко те, що відчував саме в той момент.

- Ти чарівна, створена саме для мене. Я хочу прокидатися разом з тобою в одному ліжку. Ти найкраще, що зі мною сталося. Ти мені відразу сподобалась, ще тоді в клубі.

- Мені добре разом з тобою, я тебе хотіла дуже давно. - Вона ледь встигає хапати повітря.

Ця ніч була божественною, я ніколи не думав, що буває так приємно, коли ти приносиш задоволення комусь. Після сексу, ми були занадто виснажені для розмов, здається я заснув як тільки ліг поруч з Ліною.