Денис
Влад відвіз нас, бо сідати за кермо після такої кількості ліків, які мені ввели - не варто. Діставшись квартири, відразу пішов змивати залишки крові. А коли повернувся, Ліна сиділа на кухні і тихенько плакала.
- Ти чого? - я взяв її обличчя в руки.
- Тобі мабуть боляче. - вона погладила мене по щоці, потім по грудях, плечах. Неймовірно моя дівчина - не знаючи, що вона колишня - після бою майже займалася сексом з моїм суперником, а моя фіктивна дружина плаче, бо вважає що мені боляче. Певно так виглядає збій в матриці - іншого пояснення немає.
- Ти жалієш мене? Ми були ворогами, а зараз ти плачеш, через те що мене трохи побили?
- Зараз ми не вороги і ти виглядаєш наче в тебе все болить.
- Насправді поки, що не болить - знеболююче ще діє - завтра буде важко, а зараз все в порядку.
- Я дуже за тебе переживала.
- Мабуть я не повинен був тебе брати з собою на бій, не подумав, що можливо це спровокує панічну атаку. Пробач - я повівся по-дурному.
- Просто злякалась за тебе.
- Виявляється мені потрібно було підставити себе під чиїсь кулаки, щоб ти так переймалася.
- Не роби більше нічого, щоб я переймалась.
- Чому, мені до вподоби викликати в тобі щось окрім ненависті.
- Я не ненавиджу тебе. Зовсім. - вона трохи ближче сіла до мене і легко доторкнулась до моїх губ.
- Ти знов втечеш після поцілунку? - у відповідь вона похитала головою і притягла мене до себе. Її вуста найсолодші у світі.
- Може підемо в кімнату? - ледь чутно вимовила дівчина.
- Ти впевнена?
- Угу.
Продовживши цілуватися ми опинилися на ліжку Аделіни. Вона неймовірно приємна на смак - щось між ваніллю і вершками - солодка наче гріх.
- Тобі не боляче?
- Якщо я і відчую біль, твої вуста мене зцілять. - довго я не витримаю цих тортур - мені все важче стримувати себе. Почуваюсь підлітком, який ще не був з дівчиною. Ліна почала знімати з мене футболку, я з неї - мені відкрилась чудова картина її повних грудей у мережевній білизні. Здається ми хотіли з'їсти один одного - поцілунки ставали вимогливими і голодними, Ліна цілувала синці на моїх плечах, водила пальцями по спині, я цілував її шию, груди. Все це було схоже на отримання бажаного - ми так потребували один одного. Я ще жодну жінку так не хотів як Аделіну.
- Ми можемо це зробити?
- Що? - я вже не розумів в якій реальності знаходжусь.
- Ми можемо зайнятись сексом?
- Ти дійсно цього хочеш? - вона ледве кивнула головою.
- Але я... Я... Ну...
- Ти ні з ким не була?
- Так. - вона почервоніла.
- Мишенятко, все буде добре - не бійся я не скривджу тебе - довіряй мені. - я не міг з усією пристрастю накинутись на Ліну - не хочу її злякати, чи зробити боляче. Ця ніч має бути найніжнішою і комфортною для неї. Бо з кожним днем я все більше хочу перевести наш фіктивний шлюб у справжні стосунки, а зараз - коли дізнався, що буду першим у Аделіни, то взагалі не уявляю як відпущу її від себе.
- Я тобі довіряю.
Знявши весь зайвий одяг, намагався не поспішати - ретельно цілував кожен сантиметр її тіла - шию, груди, живіт, стегна - я не міг відірвати від неї погляд.Їїї тіло прекрасне. Ліна неймовірна - сором'язливість робить її ще милішою. Моє збудження вже болісне, але сьогодні я не можу думати про себе - ця ніч для моєї Аделіни. Все відбувається в спокійному, повільному темпі - хочу насолоджуватись кожною миттю. Коли я бачив, що їй трохи не приємно, то шепотів на вушко те, що відчував саме в той момент.
- Ти чарівна, створена саме для мене. Я хочу прокидатися разом з тобою в одному ліжку. Наша зустріч - найкраще, що зі мною сталося. Ти мені відразу сподобалась - ще тоді в клубі.
- Мені добре разом з тобою, я тебе хотіла дуже давно. - вона ледь встигає хапати повітря.
Ця ніч була божественною, я ніколи не думав, що буває так приємно, коли ти приносиш задоволення комусь. Після сексу, ми були занадто виснажені для розмов, здається я заснув як тільки ліг поруч з Ліною.