РОЗДІЛ 22

Аделіна 

Денис наче сміється з мене. Дав мені якісь дитячі завдання для школярів. Невже він вважає мене зовсім дурною. Роботи на годину максимум. 

День не віщував нічого поганого, доки в мій кабінет не постукали. Невже Бойко набрався манер? 

- Заходьте. 

- Привіт, доню. - Матінко рідна, чого він тут?

- Привіт. - Головне не показувати свого страху. 

- Дізнався, що ти відтепер тут працюєш і вирішив тебе навідати, ми так давно не бачились. - Краще б взагалі тебе не бачити.

- Так, сьогодні перший день. 

- Я сподіваюсь ти покажеш себе як найкраще, щоб мені не довелось червоніти.

- Я знаю свою справу. 

- Добре. - Батько підійшов до мене впритул, взяв підборіддя двома пальцями і зазирнув прямо в очі. - Сподіваюсь ти не наробиш дурниць, ти ж знаєш, що мене краще не засмучувати? - Я кивнула у відповідь. 

- Добре, то я не буду тебе відволікати. - Розвернувся і пішов геть. Яких жах, я й досі його боюсь. Мої сподівання, що батько про мене забув, провалились. Мені терміново потрібно на свіже повітря. 

Вийшовши з кабінету, я була трохи не в собі, паніка зовсім мене охопила, я  вже забула як це боятись цього чоловіка. 

- Що з тобою? - Раптом з'явився Денис, тільки його бракувало. 

- Все добре.

- Та на тобі лиця немає. Ти себе погано почуваєш? 

- Ніііі. - Вдавати з себе спокійну, життєрадісну дівчину доволі складно.

- Аделіно, що сталось? Ти можеш мені довіряти.

Не знаю, що саме мною керувало, але в той самий момент, коли він сказал ці слова, я кинулась до нього в обійми. Не знаю як це сталось, моє тіло проти мене. У відповідь Денис мене обійняв і почав гладити по спині, це мене відволікло і почало заспокоювати. 

- Не бійся. Якщо тебе хтось образив, просто скажи мені. - Я заховала голову у нього на грудях і негативно закривала головою. Денис продовжував мене обіймати - Добре. Можемо піти випита кави і відволіктися від роботи, якщо тобі це потрібно. 

- Так.  

- Ходімо, поруч є гарна кав'ярня. 

Ми пішла в кафе у повній тиші, він мене ні про що не питав, я нічого не розповідала. Натомість Бойко весь час намагався мене відволікти, сказав що хоче влаштувати вечірку у нас вдома , що я можу запросити подруг. Ідея мені сподобалась, можливо я забуду про свої проблеми. Після повернення я доробила своє завдання і отримала нове, так і минув перший робочий день. Потім ми разом поїхали додому, Денис намагався зав'язати зі мною розмову, але нічого з цього не вийшло. Він відвіз мене додому і кудись поїхав як завжди.

В п'ятницю в нас запланована вечірка, звичайно я запросила Лесю, та ще декілька дівчат. На вечірці були в основному друзі Дениса, але з усіх присутніх знала лише Влада і Мілу. Так вона була присутня. Всі веселились, розпивали коктейлі і відкривались. І все було добре поки я не побачила свого чоловіка з його дівчиною, які впевнено направлялись до мене. 

- Привіт, я хотіла в тебе перепросили за минулий раз, я була не права. Вибач. - Я ледь не втратила свідомість від такої заяви. Щойно Міла вибачилась переді мною. Зрозуміло, що це Денис її змусив, вже це було дуже неочікувано.

- Добре, немає проблем. - Ми обидві розуміли, що це вимушене перемир'я, але все ж таки погодились на нього. Може Бойка так вразив мій напад, що змусив дівчину вибачатись, а раптом Влад мав рацію і я дійсно подобаюсь Денису. Та ні, бути цього не може.

- Про що задумалась? - А ось і друг мого чоловіка. Він підійшов до мене і обійняв за талію і притягнув до себе. 

- Що ти робиш? - Хлопець посміхнувся мені  і пошепки промовив.

- Підбиваю клинці до тебе.

- Вибач,  можливо ти мене не так зрозумів, я була з тобою милою, але не маю до тебе почуттів, це просто повага. - Тепер він сміється.

- Заспокойся, мені просто подобається як Ден біситься. Всі присутні в курсі ваших стосунків, тому він так спокійно ходить з Мілою, але я впевнений, що насправді йому подобаєшся ти. Може ми трохи підіграємо один одному та змусимо Дена понервувати. 

- Дуже дивна пропозиція, але цікава. Я в ділі.

- І до речі, ти мені також не подобається, хоч ти і гарна. Мене цікавить одна вогняна дівчина. - І його погляд перемістився на Лесю. Її волосся яскраво-червоного кольору і це повністю відповідає її характеру.

- Я знала, що між вами щось є.

- Насправді нічого окрім її вибухового характеру, але вона дійсно наче вогонь, манить до себе.

- То почнемо нашу виставу? 

Майже весь вечір, ми не відходили один від одного, шепотіли щось один одному, сміялись і загалом виглядали наче закохана парочка. І дійсно Влад мав рацію, Денис просто закипав від люті, не знаю чим це було викликано, але мене це потішило. 

Вечірка майже скінчилась, народ потроху розходився, Бойко був сам не свій, відправив Мілу додому, помітно було, що він не в гуморі. Коли вже нікого не лишилось, я прибирала наслідки, хоч Денис і сказав, що викличе вранці клінінг. Та після коктейлів я трохи сп'яніла і потрібно було себе чимось зайняти, щоб прийти до тями. Тим часом Бойко ходив по квартирі, не розумію що сталось і чого він такий збентежений. Коли я закінчила мити посуд, то збиралися піти до ванної кімнати, як раптом Денис хапає мене за плече, притягує до себе, якусь мить ми дивимось в очі один одному, а потім він мене цілує. Сильно, чуттєво, відчайдушно, наче давно цього хотів. Я остаточно протверезіла, щоб усвідомити, що мене зараз цілує Бойко.