РОЗДІЛ 20

Денис

Який же я придурок. Ніколи не підвищував голос на дівчат, але варто було Мілі наговорити мені усілякої дурні і я зірвався.

Виявилось, що Ліна страждає на панічні атаки. Якби не її стан, навіть не знаю до чого б я дійшов. А найбільше мене лякаєте - причина мого зриву. Коли Міла сказала, що Аделіна фліртує з Владом, то просто збожеволів - не міг цього витримати, це було жахливо. Можливо друг був правий і я дійсно ревную свою дружину. 

Ми відразу поїхали додому, я відчував себе останнім покидьки, що так вчинив і хотів сховати цю тендітну дівчину від усіх, щоб дати їй відпочити.

- Звідки ти знаєш як заспокоїти людину підчас панічної атаки? - лише вдома Аделіна до мене заговорила.

- Моя сестра страждала від них, я їй допомагав. До речі в неї є чудовий лікар, який зміг її позбавити від них. Може ти також звернешся до нього?

- Можливо. - видно, що вона ще налякана. І це через тебе йолупе. Як і раніше Ліна в сорочці Влада, в залитому чимось топі. 

- Ще раз вибач, я поводився наче останній бовдур. Мені дуже шкода. - я хотів взяти дівчину за руку, але вона її смикнула до себе й зробила крок назад. - Відпочивай, в мене ще є справи. -  я повинен поговорити з Владом, не заспокоюсь поки не з'ясую, що там в біса відбувалось.

Він вже був вдома, я попередив, що приїду, тож відразу по перейшов до справи.

Влад в подробицях передав розмову дівчат, або краще сказати - купу лайна, яку Міла вилила на Аделіну. Я відчув ще більшу провину за те, що сталось. Бо саме через мене сталася ця ситуація. Я часто брав Ліну з собою, це низько з моєї сторони.

Коли повернувся додому, Ліна вже спала. Завтра ми маємо їхати разом на роботу й відтепер будемо працювати разом. Навіть не знаю, добре це чи ні. Я вмовив Аделіну на цей шлюб, а сам перетворюю її життя на кошмар, з таким успіхом вона захоче розлучення і полетить моє життя шкереберть. Треба якось виправити це все.  Може влаштувати вечірку в нас вдома, запросимо лише друзів, трохи відпочинимо - гарна ідея. 

Зранку ми разом поїхали в офіс, документи на оформлення Аделіни вже були готові, схоже батька не хвилюють здібності його невістки, відразу влаштував її до мене у відділення. А раптом вона нічого не тямить - не хочу її всьому вчити. 

- Це твій кабінет - на пошті вже є звіти, які потрібно перевірити та виправити всі помилки, як зробиш відправиш на ту саму адресу. - для початку подивлюсь на її уважність, може вона буде виконувати це завдання до завтра.

- І це все? 

- Ти цю роботу виконай спочатку, а потім подивимось. Не переймайся, зарплатня буде тобі нараховуватись.

- Не хочу отримувати гроші лише за те, що я твою дружина, я звикла розраховувати лише на себе. - диви яка горда, але мені це подобається. Все частіше я порівнюю дружину з Мілою. Остання взагалі не хоче працювати, її батьки постійно на роботі, аби хоч трохи її забезпечити, а вона постійно жаліється, що їй цього мало. І я чудово розумію, що від мене їй більше потрібні гроші, аніж кохання. Але сам зробив цей вибір - купив її почуття. Мені на стільки не вистачало турботи батьків, що я готовий був платити за неї комусь іншому. Й Міла завжди добре виконувала свою частину, ми не домовлялися про це, але здається це й так зрозуміло - я з грошима, а вона знає, що потрібно чоловіку. А зараз розумію як це огидно - коли дівчина не має гордості й готова на стосунки - головне що в хлопця є гроші. Звичайно в нас є почуття один до одного, та вони трохи фальшиві.

- Добре, виконаєш це, я дам нове завдання.

Поки Ліна виконувала роботу, мені самому потрібно було скласти звіти за минулий квартал. Після таких насичених вихідних, я не можу ні на чому сконцентруватися. Як раз в цей момент зайшов батько перевірити як в мене справи. Ох вже ці сімейні цінності. Ще не сам прийшов, а із моїм новоспеченим сватом. Що їм тут взагалі потрібно?