Денис
Я наче почав жити. Нарешті в своїй квартирі, з грошима, автомобілем, але все одно доводиться працювати. Схоже батько хоче зробити з мене порядного сім'янина та відповідального робітника. За тиждень, що ми не живемо у батьків, я майже не бачився з Ліною, бо весь час або працював, або був у Міли. Її батьки поїхали у відрядження і ми жили разом цей тиждень - який чудовий час був, але на жаль він не довго продовжувався. В дівчини я вже не можу залишатись, доведеться повертатись до Мишеня. Чи міг я подумати, що в своєму віці буду одружений, ще й матиму коханку. Сказав би мені хтось про це декілька років назад, я б розсміявся їм в обличчя. Ще й батько переймається, чого це я мало проводжу часу з Ліною. Він дізнався, що вона фінансист та хоче взяти її у відділення де я працюю. Цьому чоловіку не має чим зайнятись. Ще й каже, що після роботи я постійно з кимось окрім своєї дружини - в нього скрізь очі. Тож тепер ще й доведеться таскати скрізь із собою Аделіну.
Прийшовши додому помітив, що дівчини немає вдома. Дивно, куди вона могла піти, вже вечоріє. Почувши, що відкриваються двері зрозумів, що вона повернулась?
- Привіт, ти де була?
- Яке тобі діло взагалі?
- Хтось не в настрої. - закочую очі.
- Ох, чого ти причепився до мене? В мене можуть бути справи.
- Розумію, але ти могла б хоч попередити, якщо пізно вертається додому, я міг би тебе забрати з твоїх справ.
- Ти за мене переживаєш? - вона здивовано підняла брову.
- Ще чого! Якщо з тобою щось станеться, батько мені голову відірве. Мені важливе моє життя. І я твій чоловік, тому відповідаю за тебе.
- Як ти вдома не ночував, то нормально, а коли я прийшла коли темніє на вулиці, то вже скільки крику.
- Та годі вже викручуватися, відповідай де була?
- Ходила на співбесіду. - вона підозріло на мене подивилась склавши руки.
- На співбесіду? Щоб працювати? Ти туди добровільно пішла? Просто, щоб от прям працювати?
- А що тут такого? Всі люди працюють. - Ліна насупилася, здається її засмучує ця розмова.
- Та в тебе батько готельний магнат, тобі грошей не вистачає? Ти лише університет закінчила, розважайся собі, ходи в спа, спортзал, на макраме там якесь, по магазинам - одяг собі купи, косметику. Скільки цікавих занять, а ти роботу шукаєш. Невже тобі так нудно?
- На роботу ходять, не тоді коли нудно, а щоб заробити гроші. - таке враження, що вона зараз заплаче.
- Тобі їх не вистачає?
- В мене їх немає, тому я і шукаю роботу.
- Тобто? Як немає? В тебе заможні батьки, ти витратила все, що тобі дали?
- Ти дурний чи що? Я сказала, що в мене немає грошей. Якщо батько й має бізнес це не означає, що в мене щось є від нього. Він заблокував мою карту, тому мені потрібна робота. - Ліна охопила себе руками, наче їй боляче, при цьому поглядом метає блискавки в мене. Від такої реакції я трохи розгубився.
- Не знав, що в тебе така ситуація, я думав що грошей тобі дають достатньо. - мені навіть в голову не приходило, що таке може бути. Бізнесмен, який будує величезний готельний комплекс, має купу грошей, а рідну доньку залишив без копійки. Мабуть їй зараз важно. Єдине правильне рішення в цій ситуації одне.
- Тримай. - я даю Аделіні одну зі своїх карток. - Тут достатньо коштів, тобі вистачить.
- Я не візьму. - от вже вперта!
- Візьмеш! - це починає мене злити.
- Ні. Я знайду роботу і сама себе забезпечу.
- Послухай мене уважно. - я зробив глибокий вдих, щоб заспокоїтись. - Ти моя дружина, я відповідаю за тебе, як би тобі це не подобалось. Ти вільна в своїх вчинках - можеш робити, що захочеш, але зараз ти візьмеш мою карту, бо я тебе не випущу з цієї квартири.
- Ти не можеш мені забороняти звідси виходити. Це суперечить нашій домовленості.
- Аделіно, я починаю злитись. Ти її візьмеш й відмова не приймається. Тобі елементарно потрібно заплатити за таксі, якщо ти повертаєшся пізно, або сходити кудись відпочити з подругою чи ще щось. Просто візьми її - я від щирого серця пропоную, ти знаєш, що це рідкість. Будь ласка. - вона здалася, видихнула й простягнула руку.
- Добре, дякую. Коли влаштуюсь на роботу, я все поверну. - як важко їй йти мені на поступки.
- Ще одне. З приводу роботи - у батька виникла геніальна ідея влаштувати тебе до одного з наших банків - саме в тому де зараз працюю я. Він попросив поговорити з тобою з цього приводу. Якщо ти не хочеш, ти можеш...
- Я згодна. Я хочу там працювати. - це ж в якому вона відчаї, що погодилась працювати зі мною в одному місці? Мабуть все дуже складно. Що в неї за стосунки з батьком взагалі?
- Добре, тоді в понеділок поїдемо разом, я тобі все розповім. - не бачив людей, які б відмовлялись від грошей. Як би я дав Мілі картку, вона б вже бігла у напрямку найближчого торгівельного центру.
У Мишеня здається з'явилась невелика посмішка. Дуже приємно, що я зміг хоч трохи підняти їй настрій. Ден, зберися -ти не зацікавлений своєю дружиною - вона тобі не подобається, в тебе є дівчина. Думай про це, думай. Треба в холодний душ.