Епілог

Гучне та бурхливе святкування мого визволення плавно перетворилося на святкування наших зі Стефаном заручин. Цей нахаба не став чекати — він запропонував мені стати його дружиною прямо перед усіма гостями, яких скликав того ж вечора. І я не змогла відмовити. За такий невеликий проміжок часу він став моїм всесвітом.

Стефан спершу врятував мене від самотності, потім витяг із дзеркального пекла, а згодом подарував таку насолоду, про яку я і мріяти не наважувалася. Цей неймовірний чоловік проник у кожну клітину мого тіла. І він був правий — відмовити йому неможливо. Аж трохи лячно від того, наскільки сильно він став мені потрібен. Дзеркало знищили вже під кінець свята. Стефан зняв захист та спалив цю пастку під бурхливі та п’яні вигуки гостей. Нарешті його більше не буде у моєму житті! Гори, дурне дзеркало!

​Наступного дня після заручин Стефан привів мене до короля. Він дуже зрадів мені, бо моя тітка його дістала за стільки років. Тепер я — Головна відьма, офіційна радниця корони. Неочікувано, звісно... з тортиками працювати було б значно легше! Але від такої долі неможливо відмовитися. Перша Відьма свого часу посідала цю посаду, і її наступниці мають робити те саме задля процвітання та магічної рівноваги в усіх королівствах, де також є свої Головні Відьми.

​Тож тепер ми зі Стефаном бачитимемося не лише вдома. Замок теж стане місцем наших періодичних зустрічей. Хоча, знаючи мій темперамент і його нахабство, я підозрюю, що ці зустрічі будуть значно частішими, ніж дозволяє етикет. Хоч би нас не вигнали за це з палацу!

Ми перечитали дідусів записник, але так і не знайшли відповідей на деякі запитання. Наприклад: чому я почала відчувати запахи крізь скло? Припустили, що це через мою силу, яка довгий час не знаходила виходу. Щодо другого питання — чому Стефан почав бачити мене, — ми теж вирішили, що це через зародження почуттів або ж через його слину, яку він залишив на склі, коли поцілував мене.

Бабусина хатина, як виявилося, досі стояла нікому не потрібна. Мати не стала її продавати, а просто залишила зачиненою — як згадку про свою матір та доньку. Згодом я повідомила батькам, що жива. Розповіла все про прокляття та про те, що мені довелося пережити. Мати довго перепрошувала за свою байдужість і пообіцяла стати такою мамою, якою мала бути ще тоді. Я дала їй шанс. Якщо починати нове життя, то налагодження стосунків із батьками було важливою умовою

​Я поглянула на свою руку, де тепер сяяла каблучка з рідкісним чорним діамантом — подарунок Стефана. Моя магія була спокійною, серце — повним, а майбутнє... майбутнє нарешті належало мені.

Кінець 

Ось і закінчилася ця весела, іноді абсурдна історія. Вона була написана тоді, коли мені було морально важко. Щоб відволіктися від сумних думок, я вирішила створити книгу, яка змусить усміхнутися не тільки мене, а й читачів. Сподіваюся, мені це вдалося!

Напишіть, будь ласка, у коментарях, чи викликала ця історія у вас теплі почуття. Мені буде не лише приємно — це допоможе книзі не загубитися серед інших. Можливо, вона подарує позитивні емоції ще комусь!

Ваші сердечка та відгуки надихають створювати нові історії. Я вже готую наступну! Вона буде про дівчину-пантеру, яка потрапить у наш сучасний світ. Заінтригувала? Якщо так, не забудьте підписатися на мене, щоб не пропустити новинку. Чекатиму на кожного! Дякую всім, хто читає мої твори! ♥️☺️

Залишаю посилання на свою сторінку в Букнет (якщо не знайшли де підписатися), тікток та інстаграм. Там є багато відео з героями моїх книг, які «ожили». Буду рада, якщо завітаєте, і буду щаслива поспілкуватися!

https://booknet.ua/yulya-marchenko-u10597151

tiktok.com/@yuliia.fantasy.bo

@yuliiafantasylovebooknet

Обкладинка новинки)) Буду намагатися закінчити швидко))❤☕