Розділ 10

Коли настав час повертатися до Італії, Ліліана несподівано запропонувала полетіти разом з ними, пояснюючи це бажанням провести більше часу з новою подругою. Емілія погодилася, не підозрюючи, що Ліліана задумала підступний план.

В Італії Ліліана поступово стала інтегруватися в їхнє життя, ніби підтримуючи Емілію, проте водночас непомітно нашіптуючи Данте дрібні натяки, що викликали сумніви в його серці. Її основною ціллю було підставити Емілію, змусивши Данте повірити, що вона має роман із його молодшим братом, якого Емілія ще навіть не знала.

Через кілька днів, після численних розмов та спільних прогулянок, Ліліана стала для Емілії майже подругою. Вона була привітною, ділилася порадами і здавалося, щиро підтримувала її.

Одного вечора Ліліана запросила Емілію на прогулянку садами її маєтку який знаходився не подалік від їхнього. Вони йшли довгою алеєю, коли раптом до них підійшов високий чоловік із темним хвилястим волоссям і проникливими очима. Його постава була розслабленою, але в погляді відчувалася прихована напруга.

— Ліліано, це він? — запитала Емілія, ледь стримуючи цікавість.

Ліліана усміхнулася, ніби чекала цього моменту.

— Так, це Лука, молодший брат Данте, — вона граційно махнула рукою. — Лука, знайомся, це Емілія.

Лука окинув її оцінюючим поглядом, а потім трохи нахилив голову.

— Нарешті маю честь познайомитися з жінкою, яка змогла впоратися з моїм братом, — його голос звучав із легким жартівливим тоном, але погляд залишався уважним.

Емілія засміялася, почуваючись розкуто. Лука здавався відкритим і доброзичливим, зовсім не схожим на Данте, в якому завжди відчувалася напруженість і контроль.

— Сподіваюся, що це не таке вже й складне завдання, — відповіла вона.

Ліліана тихо спостерігала за їхньою взаємодією, ніби оцінюючи реакції. Її усмішка була майже непомітною, і лише вона знала, як майстерно вона розставляє свої пастки.

Через кілька днів Ліліана подбала про те, щоб Данте "випадково" застав Емілію та Луку разом у двозначній ситуації. Його обличчя стало темним від люті, а Ліліана лише з удаваною жалістю зітхнула.

— Я не хотіла тобі говорити, кузене… але, здається, тобі слід було б уважніше слідкувати за своєю нареченою, — її голос бринів удаваною співчутливістю.

Данте зціпив кулаки, дивлячись на Емілію, яка нічого не розуміла. Її очі розширилися від шоку.

— Данте… Це не так, як здається! — її голос тремтів.

Але він уже відвернувся, сповнений гніву та зради.

Протягом наступних днів Ліліана неодноразово організовувала ситуації, в яких Данте бачив Емілію разом із Лукою. Одного разу це була випадкова зустріч у бібліотеці, де вони жваво розмовляли, іншим — прогулянка садом, де Лука допомагав їй зірвати квітку. Данте не міг ігнорувати ці сцени, і щоразу в ньому наростали ревнощі.

Одного дня він застав їх у конюшні, де Лука нахилився до Емілії, ніби говорячи щось на вухо. Це було останньою краплею.

— Що тут відбувається? — його голос був низьким і небезпечним.

Емілія здригнулася, повертаючись до нього.

— Данте, це не те, що ти думаєш…

Але його погляд уже говорив, що довіра почала хитатися.

Того вечора в їхній спальні панувала напружена тиша. Данте майже не розмовляв з Емілією, його рухи були різкими і стриманими. Вона відчувала, як між ними зростає стіна, і більше не могла мовчати.

— Данте, ти весь вечір мовчиш, — нарешті заговорила вона, сідаючи на край ліжка. — Це через Луку? Через те, що ти бачив?

Данте різко повернувся до неї, його очі палали гнівом.

— А як ти думаєш? — прошипів він. — Як я маю це сприймати, Еміліє? Я бачу вас разом знову і знову! Як мені не ревнувати?!

— Ти мені не довіряєш? — її голос тремтів.

— Я ревную тебе до нього, бо ти мене не кохаєш так, як я кохаю тебе! — вибухнув він, і, не стримавшись, вдарив кулаком у стіну, залишаючи вм'ятину. Тиша заповнила кімнату.

Емілія відчула, як її серце стиснулося від болю. Вона зробила крок до нього, але Данте вже відвернувся.

— Я спатиму в іншій кімнаті, — глухо сказав він і вийшов, грюкнувши дверима.

Емілія залишилася одна, спустошена і розгублена.

Наступного дня до маєтку завітала Лілі. Вона повідомила Данте та Емілії важливі новини, а після того, як Данте поїхав у справах, Емілія вирішила поділитися з нею своїми переживаннями.

— Він змінився, Лілі… Я відчуваю, що він мені не довіряє, що він ревнує… — Емілія зітхнула, погляд її був сповнений суму.

Ліліана, яка стояла поруч, ледве стримавши усмішку. Її план поступово втілювався в життя, і вона вже продумала наступний крок.

В її голові визрівав підступний задум: вона планувала остаточно зруйнувати довіру між Данте та Емілією. Ідея полягала в тому, щоб підсипати снодійне Емілії та Луці, молодшому брату Данте. Вона хотіла привести Луку в маєток, коли Данте буде на роботі, непомітно підмішати снодійне в їхні напої, а потім роздягнути їх частково і вкласти в ліжко разом. Коли Данте повернеться, він застане цю сцену, і це стане фінальним ударом.