Глава 5

— Та ні. Я планую зробити іншу зачіску.

Виїджаємо до подруги на свято.

День Народження буде відбуватись на приватній території, на ній снаходиться критий басейн з підогрівом, жарка баня та великий будинок, який Катя орендувала на добу.

Вона молодчинка, відклала гроші для свята, щоб залишити його в своїй пам‘яті на все життя.

— Як ти гарно вигладаєш!

Прямую до подруги та відразу цілую щічку, промовляючи найщиріші вітання.

— Подарунок від нас, сподіваюсь він буде тобі довподоби. — Макар знаходить потрібні слова для моєї подруги та посміхається.

Катруся одягнула довге шовкове, фіолетове плаття та зробила яскравий макіяж.

Якщо чесно, для її образу не вистачає корони, і це б була справжня королева.

Гостей ну дуже багато, не знала, що в неї таке велике коло знайомих.

— Ходімо вип‘ємо шампанське.

Подружка бере мене під руку та тягне до столику в залі, на ньому безліч різних страв, закусок, алкогольних напоїв.

— Дивовижна локація, навіть на двір не потрібно виходити, місця всім вистачить. — говорю до подруги.

— А гарячий басейн ти бачила? — сміється. — Я взагалі в легенькому шоці.

Макар пішов знайомитись з хлопцями, так розумію дівоча компанія йому не довподоби.

Всі дивляться на моє плаття, а мені так приємно зустрічати їхні погляди.

— Дивиться на тебе, не може своїх хижих очей відвести.

Повідомляє мені дівчинка, з якою ми декілька хвилин тому познайомились.

Направляю свій погляд на хлопця в натовпі, і впізнаю Стаса.

— Стас? — промовляють мої вуста.

— А ви що знайомі?

Катька здивована, але настрій її ще більш покращився.

Прямує до таксиста, але навряд він сьогодні на святі шукає клієнтів для своєї роботи.

— Не знала, що ви знайомі, коли встигли?

Тягне Стаса до мене, він привітно махає рукою та опиняється переді мною.

— Вітаю! Радий бачити, тебе неможливо не помітити.

— Знову ти...

Намагаюсь привітно відповідати, але відчуття як наче він ходить за мною.

До того ж якщо Макар його помітить поруч зі мною, свято обіцяє бути ще гарячішим, ніж вода в басейні.

— Він мій двоюрідний брат, такщо не переймайся. — подруга знаходиться в обіймах з Стасом. — Ми товаришуємо з дитинства, він класний хлопець.

Навіщо ця дурна реклама? Я прийшла зі своїм коханим на це свято.

Поправляю свою коротку сукню, яка привертає увагу до моїх довгих, худеньких ніжок та йду до барного столику, де звісно ж знаходиться Макар.

Він говорить по телефону та п‘є віскі.

— Чому не попередив, що не приїдеш на виставку? Думав ми з тобою весело час проведемо, а ти....

— З ким розмовляєш? — не можу не запитати, забираю стакан з алкогольним напоєм з рук Макара.

— Діма подзвонив. — шепоче. — Він обіцяв приїхати ще вчора, але через загруженні робочі дні, не зміг підтримати тебе.

Та мені якось все одно.

Ні холодно, ні жарко.

Головне, що коханий поруч. Музика, сміх гостей, все це натякає на святкову атмосферу. Катька починає танцювати та кликати мене, ну звісно ж не відмовляюсь.

Макар слідкує за мною та підморгує, його нові знайомі теж не проти, оцінити мої танці під драйвову музику.

— Дівчата, жарко капець. — сідаю на диван, кусаючи шматочок

апельсинки.

Помічаю, що Катя постійно розмовляє з Стасом, та звертає увагу на мене.

Ну що там відбувається?

— Моя кохана. — мою ніжну руку цілує Макар.

Сідає біля мене та притягує за талію якомога блище до себе.

— Ти чого?

Дивлюсь в його глибокі зелені очі та бачу вогонь. Він бережно бере моє волосся в руку та цілує в губи, повільно, ніби хоче відчути алкогольний смак спиртних коктелів.

Звісно ж краєм ока, помічаю погляд таксиста, який дивиться і не ворушиться.

Байдуже...

Не важливо, що він собі напридумував в своїх думках, головне, що я поруч з людиною яка мене нікому не відасть, через своє справжнє кохання.

— Вип‘ємо за свято! І за вас дорогі друзі, дуже вдячна, що ви є!

П‘яний голос Катьки гукає тост на весь зал, всі підіймають бакали догори та п‘ють.

Катерина

— Стас, вона тобі подобається? Я помітила, що ти нерівно дихаєш до Мілани, чи я помиляюсь?

Запитую в свого брата, щоб зрозуміти як діяти далі.

Можливо він допоможе мені, а я йому...

Так сказати, родинні зв‘язки міцні стануть і дружні теж, до того ж Стасик дуже хороший хлопець, і напевно потрапив в любовні сіті...

— Що? — відгукується та округлує очі на мене.

— Кажу,— через музику починаю громко кричати. — моя подруга тобі подобається? По твоєму погляді все дуже добре видно.

— Якщо видно, то чого перепитуєш?

Починає на мене сердитись.

Поправляє свій чорний піджак та піднімає одну брову, чекаючи продовження моєї розмови.

— Тоді ти повинен діяти.

— Не розумію.

— Якщо ти будеш просто на неї дивитись, вона твоєю не стане. В тебе є доволі сильний конкурент. — говорю.

Але цей конкурент мені дуже подобається, я таємно закохана в нього.

І звісно цього, я нікому не повідомляю. Коли вперше я його побачила, мені хотілось бути поруч з ним.

Але Мілана. Тож тепер я готова на все, щоб Стас був поряд з моєю подругою, а мені дістався її кавалер, про якого я думаю кожної секунди.

— Не мели дурниць. Вони кохають одне одного, не хочу руйнувати їхнє щастя. Звісно вона дівчина приваблива, і її очі немов океан, зачаровують.

Стас нервує, коли розповідаю мені про подружку.

— Ні, братику. За кохання потрібно боротись!

Мілана

— Неймовірне свято. — обіймаю Катрусю та дякую за гарно проведений час.

Ми сильно втомились з Макаром, і таксі потрібно викликати, щоб потрапити додому.

— Макар телефонуй в таксі!

— Не потрібно нікого викликати, — підходить Стас до Макара. — відвезу вас додому, безкоштовно.

— Не потрібно.

Коханий відмовляється та бере мене за руку.