Розділ 13 Частина 2

Чомусь шосте чуття кричало про небезпеку, тож мені хотілося ганебно забратися назад у карету й поїхати до Тао та хлопчаків, а ніяк не перебувати тут, будучи в невідомості, що до чого. Та всетаки я стрималась, зі спокійним обличчям йшла по п'ятах за Анор, всіма силами вдаючи, що все гаразд.

Серце наче скажене билося об грудну клітку, і мені навіть стало здаватися, що його биття чути всім присутнім тут.

- Пани Менелано, світлих днів і теплих ночей. - В унісон промовила прислуга, злегка схиляючи переді мною свої голови, коли я проходила повз них.

"Мені категорично не подобається це ім'я" - подумки промовила я, продовжуючи свій шлях.

Коли я увійшла в будівлю, переступивши поріг, здивувалася високим стелям, потім вже рельєфним скульптурам на ній, які, скоріш за все, складно прибирати без спеціальних драбин. Хоча, про що це я, у цьому ж світі начебто магія є.

- Світлих днів і теплих ночей, матінко, - весело вигукнула рудоволоса, після чого зробила реверанс, - ось я і дома.

- Світлих днів і теплих ночей, донечки, - з усмішкою відповіла жінка, стримано стоячи посередині величезної красивої зали.

Чорне, як нічне небо, волосся, сірі, як розплавлений метал, пронизливі очі, красиве охайне обличчя. Струнка фігура, зростом практично з мене. Рівна постава, вельми гордий вигляд.

Скоріш за все, попередня господиня тіла найімовірніше пішла зовнішністю в батька, оскільки з матір’ю вони не дуже то й схожі. Та й узагалі, щось ця жінка і на ельфа мало схожа, он навіть вушка звичайні, людські.

Варто було мені зрівнятися з фурією, як я не стала надто перейматися, і просто злегка вклонилася і повторила за Анор:

- Світлих днів і теплих ночей.

Вітання стандартні, власне як і в тому маленькому поселенні, що вельми дивно, оскільки я думала, що у вищому суспільстві буде якось інакше, але це навіть на краще.

- Найімовірніше, ви втомилися з дороги, - промовила жінка, що стояла перед нами, підкликаючи до себе прислугу. - Підготуйте пані ванни і чистий одяг, потім накрийте на стіл, і супроводьте.

Остання прохання стосувалася моєї персони, мабуть її вже оповістили про мою втрату пам'яті.

- А мене як гостя в цьому домі обслужать, чи мені краще провалювати? - Роздратовано промовив Голон, стоячи позаду нас.

- Теж саме стосується і нашого гостя, - не особливо переймаючись промовила брюнетка.

- І тобі світлих днів і теплих ночей, Кларієтто. - Фиркнув чоловік, ніби отрута, випльовуючи її ім'я. - І як тільки брат таку жінку обрав, усе ще в розум не вкладається.

- Чого встали? - Усю роздратованість так звана мати вирішила виплеснути на слуг. – Негайно виконувати!

І ось, коли я нарешті занурилася в теплу приємну воду, в мене знайшлася година, все добряче проаналізувати й зіставити зі словами Анор. Оскільки про батьків вона мало що розповідала, хоча б дай якась певна картина в голові так і не склалася. Зате зараз, можу з упевненістю сказати, що Голон і Кларієтта не надто ладнають, як власне і неймовірно велику батьківську любов'ю вона не випромінює. Здоровий нейтральний підхід до всього, кам'яний спокій на обличчі.

Щось мені підказує, що дітей вона особливо не любить, ні рідну, ні прийомну. Уже цікаво, що ж там за батько в них такий, тоді.

Злегка підкиснувши, намилилася якимось незрозумілим зіллям із приємним запахом з пляшечки, залишеної поряд із ванною. Засіб добре намилювався, і залишав після себе легкий аромат, що дуже порадувало. Щойно з ванними процедурами було покінчено, вийшла в так звану кімнату, де на ліжку лежала вельми скромна легка сукня.

- Щось я дуже сильно скучила за штанами і джинсами, - пробубніла я собі під ніс, крутячи вбрання в різні боки.

Але це трошки пізніше, зараз потрібно розібратися в ситуації, що до чого, які в мене тут права, і які стосунки панують у цій дивній сім'ї, потім сходити провідати Архіші.

На виході з покоїв, на мене, як і було наказано раніше, чекав один із прислуг, який і супроводив до обідньої зали, де вже було всі зібралися. Варто було тільки мені прийти, як вочевидь не особливо приємна розмова між родичами припинилася, а напівпорожній келих недопитого вина пані Кларієтти, з дзвоном був поставлений на тацю.

- Приступимо ж! - З легким роздратуванням промовила жінка, злегка піднявши сукню і попрямувавши в бік столу. - Прошу всіх присутніх тут приєднатися до трапези.

Я не одразу відреагувала на запрошення, оскільки не знала, куди маю сісти, або що сказати, але мені і цього разу пощастило, оскільки в цей самий час до зали граціозно впливла рудоволоса, приєднуючись до нас. Таким ось чином, я зайняла останнє вільне місце, яке залишилося знаходилося, з правого боку від Анор, навпроти нас же облаштувався Голон, а на верховенстві  столу сиділа Кларієтта.

Напрочуд розмова все не клеїлася, тож ми в тиші трапезували, спочатку першу страву, якою виявився легкий вельми смачний ніжний овочевий суп. Що-що, а ось до смачної їжі я завжди мала неабияку слабкість, тож не звертаючи належної уваги, їла з апетитом, звісно ж не забуваючи все це робити якомога акуратніше.  І все ж, це була моя найбільша помилка, оскільки, не зуміла належно відреагувати, коли на мене чи то випадково, чи то навмисно, (там не зрозуміло), перекинули окріп.

Підскочивши ошпареною, їдальню тут же огорнув гучний звук падаючого стільця.

- Як і завжди, жодних манер, - роздратовано прошипіла жінка, масажуючи повіки.

Від несподіванки я насуплено втупилася на неї, потім перевела погляд на винуватицю, яка мало чим скидалася на винуватця, радше її обличчя випромінювало певний тріумф.