Заради дружби

Глава 22

Вони дивляться один одному у вічі. Здавалося, час зупинився, поки Діана, нарешті, не видихає:

– Я сама все поясню, – вона підводиться з підлоги та дивиться на себе в дзеркало. Очі опухли від сліз, обличчя червоне, волосся стирчить в різні боки. Ось це видовище! Діана швидко вмивається і приводить себе до порядку. Коли виходить, Алан оглядає залишки дверей у ванній. Вона дарує йому посмішку і проходить до подруги. Кетрін з нетерпінням тупцює у дверях. Вона здивовано дивиться на Діану і на розкурочені двері.  

– Що сталося? – тихо питає вона. 

Діана озирається і вказує їй на двері з кімнати. За дверима винувато посміхається:

– Все нормально, подруго! Ми вже помирилися. Пробач, що смикнула тебе!

– Це хто таке з дверима зробив? Він?

Діана киває.

– Маккензі, ти взагалі пришелепкувата? Він хоча б тебе не бив?

Діана хитає головою.

– Послухай, та ну їх, ці ганчірки! Втечімо зараз негайно, поки він зрозуміє, ти вже будеш далеко і в безпеці. Для фільму вже все знято, тож немає сенсу залишатися тут…

– Кет, я хочу бути з ним! Я кохаю його! Я життя свого не мислю без нього!

– А з тим, хто тебе б'є, хто тебе принижує, ти можеш жити?

– Кет, він мене не б'є...

– Ну, знаєш, люба, такі розваги з дверима навряд чи можна списати на забави медового місяця. Дівчата сказали ти вагу втрачаєш. Знаєш? І щасливою тебе назвати важко!

Діана потягнулася до Кетрін і обняла її.

– Ти досі тремтиш, люба! Повертаймося додому!

– Я дуже скучила за вами, Кет, але я залишуся з ним! Не клич мене додому, будь ласка, Кет! Я не зможу піти від нього, ніколи!

Кетрін важко зітхає і тихо шепоче:

– Якщо що, ми завжди раді бачити тебе вдома. Пам'ятай про це, рідна! І завжди готові прийти на допомогу! Підтримати будь-якої хвилини! Чуєш?

І Кетрін йде, а Діана довго дивиться їй у слід і тільки тоді повертається до кімнати. Джил і Алан їдять пиріг з грибами та запивають чаєм.

– Ді, пиріг відмінний! Ніколи не їла нічого смачнішого! – кидає Джил.

Діана посміхається і притискається до Алана. Вона дуже за ним скучила. Він жадібно притягає дівчину до себе і цілує її волосся.

– Ти смачно пахнеш, – муркоче хлопець, – і ти зводиш мене з розуму!

Діана посміхається і бере шматочок пирога.

– А ти міцно мене обіймаєш і це здорово мене заводить, – відповідає вона. 

Алан перестає жувати та голодним поглядом дивиться на неї.

– Так, друзі, мені, напевно, вже час на пари, – підхоплюється Джил – не проводжайте мене, я знаю, де вихід!

Коли за Джил зачиняються вхідні двері, вони стоять і мовчки пожирають один одного очима. Повітря між ними поступово заряджається, починаючи потріскувати. Вони мовчать і просто дивляться. Діана кусає губу, через те, що в ній бушує бажання, яке запалює її кров, перехоплює подих, накопичуючись десь внизу живота. Вона бачить, як її реакція відбивається в його очах.

Раптом він хапає її за стегна і притискає до себе, її руки тягнуться до його волоссю, а його губи накриють її вуста. Він штовхає її до холодильника, і Діана чує дзенькання пляшок і банок, які протестують проти такого поводження. А його язик вже несамовито пестить її рот. Вона випускає стогін прямо в його рот. Долоня Алана хапає її за волосся, відкидає назад її голову, і вони несамовито цілуються.

– Чого ти хочеш, кохана? – тихо запитує він.

– Тебе, – шепоче вона.

– Де?

– В ліжку.

Він підхоплює її на руки й швидко і легко несе до спальні. Там ставить її біля ліжка, простягає руку і вимикає лампу.

– Що тепер?

– Займімося коханням.

*****

Він обережно пригортає її до себе і цілує ніжно, тепло та несподівано. Його пальчики обережно пестять шкіру її спини. А дівчина затихла на його грудях, насолоджуючись щастям. 

– Ти розумієш, що я кожного день закохуюся в тебе більше і більше. Мені важче і важче уявляти своє життя без тебе, – шепоче він в її волосся.

– Просто будь зі мною поруч і все, – відповідає Діана, – більшого мені не треба.

– Маємо підводитися, скарбе мій! – говорить він біля її вуха. – Нас уже чекають батьки.

Переліт дозволив їм виспатися, оскільки безсонна ніч дала про себе знати.

Вони втрьох зійшли з трапа літака і попрямували до вестибюля аеропорту. Алан взяв сумки й рушив до виходу. Назустріч йому кинувся невисокий, але міцний смаглявий хлопець з квадратною щелепою і спортивною фігурою. Діана з цікавістю спостерігала за тим, як хлопці віталися та обіймалися. А Джил повисла у нього на шиї.

– Знайомся, мій кузен Ділан Скотт, – прошепотів Алан, обіймаючи дівчину за плечі, – моя дівчина Діана Маккензі!

Діана протягує йому руку, але Ділан притягує її в обійми та притискає до себе.

– Радий знайомству, – бурмоче він, – чудово, що Алан нарешті привіз до нас дівчину! 

– А завжди привозив хлопців? – запитав здивовано Алан.

– Я маю на увазі, що в тебе з'явилися нормальні стосунки.

– Це які?

– В тебе постійна дівчина…

– Помовч, праведнику наш! – кидає він. – Ти привозив купу дівчат?

– Не купу, але привозив деяких!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше