Глава 21

Діана тремтячими руками кладе слухавку й ошелешено дивиться на екран смартфона, а потім підіймає злякані очі на сплячого Алана. Він бовтався десь до третьої ранку, пив, займався сексом чи ще чимось там – З НЕЮ! А тепер тихо посапує, ніби нічого не сталося, в п'яному забутті. І виглядає таким безневинним і безтурботним.

Ні, ні й ще раз ні! Ноги підкошуються, і вона повільно опускається на підлогу поруч з ліжком, не маючи снаги повірити в те, що тільки що почула. Гірка та неочікувана зрада пронизує її свідомість. Як він міг? Як міг бути з нею? Гарячі сльози течуть по її щоках. Його лють і ревнощі, його необхідність накричати на неї, зігнати на ній свою злість вона може зрозуміти та пробачити. Але це... це ж зрада – і це вже занадто. Вона підтягує коліна до грудей і обхоплює їх руками, ніби захищаючи себе. Погойдується взад вперед і тихо плаче, уткнувшись обличчям в коліна.

А чого вона чекала? Занадто швидко переїхала до нього жити. Адже знала... знала, що до цього дійде. Чому? Чому? Чому? Як він міг так з нею вчинити? Він же знає про її почуття до нього. Як він міг займатися сексом з іншою? Як? В її серце повільно та болісно повертається гострий ніж, розрізаючи його на частини. Невже так буде завжди?

Крізь сльози вона бачить сплячу постать Алана, яка розпливається і мерехтить. Ох, Алане! Вона погодилася жити разом, тому що кохає його і в глибині душі знає, що і він кохає її. Знає, що по-своєму, але кохає її.

Ні, ні, ні, вона не може повірити, що ось так буде завжди, два кроки вперед, а три назад! Але з ним так завжди й було. Він прийде в себе... неодмінно. А вона? Оговтається вона від... цієї зради? Вона згадує про те, яким він був з нею. А як він дозволив їй користуватися своєю машиною, яку дуже цінував, як покинув друзів заради неї, як запропонував їм жити разом, не дивлячись на пересуди друзів, як турбувався про неї, коли її побила Стіл. Ох, Алане, Алане, ти зловживаєш її довірою, її вірою... а вона ж лише шалено кохає тебе.

І тепер вона не знає, як вчинити. Вона підносить долоню до обличчя і, затуливши рота, знову кидається до ванної. Шлунок, здавалося, готовий сам вивалитися назовні. Сльози течуть і течуть по щоках. Ні, вона не дозволить так поводитися з нею. Джил говорила, що вона повинна вірити йому – що ж, не цього разу. Вона змахує сльози з очей і витирає ніс тильною стороною долоні, полоще рота над раковиною і повертається до кімнати.

Алан щось бормоче і перевертається, підтягнувши ноги з краю ліжка і загорнувшись в ковдру. Він витягує руку, немов шукаючи чогось, а потім бурчить і хмуриться, але так і засинає з витягнутою рукою.

Ох, Алане! Що ж з тобою робити?

Вона підходить до шафи та швидко виймає свої речі. Складає їх у валізу й закриває її. На кухні забирає відеокамеру та мікрофон. Завтра вранці вона повернеться до дівчат. Очі знову на мокрому місці. І піде, схоже, вона назавжди. Вона віддасть його Стіл? Навряд чи, але жити з ним після зради, вона не зможе.

Діана знову дивиться на його смартфон. Бере його до рук і швидко переглядає недавні повідомлення, але там лише послання від Чета, Джил і неї. Нічого від Дженніфер. Що ж, це добре. Виходить з програми, відчуваючи полегшення, що він не писав їй, і її серце підскакує до горла. О Господи. Фонова картинка на його телефоні – її фото. Отже, вона небайдужа йому?

Що вона робить? Вже пізно. У неї був дуже важкий день. Ні від Стіл, ні від інших дівчат повідомлень немає, і вона знаходить в цьому слабку втіху. Але тут їй на очі потрапляють її фотографії з Коулом. Боже мій! Він обіймає її, вона притулилася до нього, він цілує її. Дідько! Хто це зробив? Це не міг бути Алан. Він прибив би його на місці, побачивши таке. Їх йому прислала.... Дженніфер Стіл. Чому Діана навіть не здивована? Так ось чому він напився, ось чому морозив щось про іншого хлопця. А вона нічого не зрозуміла. Господи! Вона кидає швидкий погляд на годинник – п'ята ранку. Сьогодні був день зізнань. Вони розійдуться, і він повернеться до своєї колишньої. Поклавши його телефон на тумбочку біля ліжка, вона підіймає свою валізу з підлоги та ставить біля дверей, кинувши останній погляд на свого зрадника і стягує з себе шорти та майку. Дівчина хоче вдягтися, але сил немає, тож вона просто загортається в халат і йде на кухню. Вона почекає, поки прокинуться дівчинки і поїде до них.

Закутується в куртку, оскільки тіло тремтить. Попри всю свою браваду, вона вражена зрадою Алана. Це повинен бути їх щасливий час. Господи, вони ж намагаються стати сім'єю! Молоді й щасливі студенти, які не втомлюються кохати одне одного. Вона вимальовує в пам'яті, як каже Алану, що жити без нього не може, і фантазує, що він від радості падає перед нею на коліна. Обіймає та говорить, що хоче все життя провести з нею, хоче засинати й прокидатися в її обіймах, не бачить свого майбутнього без неї. Чи це їй наснилося?

Діана сіпнулася, відчувши чийсь дотик. Вона сонно відкриває очі та пробує сконцентрувати погляд на чомусь великому і темному поруч. Боже! Це ж Алан. Він спирається на кухонний стіл і ніжно пестить її щоку. Вона заснула за кухонним столом? Дідько! Вона ж  мала піти ще до його пробудження.

Діана прибирає його руку і підводить голову зі столу. Алан сідає на стілець навпроти й винувато поглядає на неї. Цей погляд, о Господи! Колись він приводив її в невимовний трепет. А зараз вона нічого не відчуває. Голова розколюється, м'язи затекли, а очі печуть від сліз.