Глава 20

Діана підійшла ближче.

– Коуле, все добре! Я прийшла попрощатися!

– Ніколи не любив прощатися...

– Пробач мені, любий! – прошепотіла Діана. – Знаю, ми давали одне одному клятву, але я її не дотрималася!

Він кинув сумку і притягнув її до себе.

– Я буду чекати, стільки, скільки знадобитися, кошеня! – прошепотів він біля її вуха.

Діана поспішно вивільнилася з його обіймів, злякано озираючись на всі боки. Але навколо, здавалося, не було ні душі.

– Коуле, ти дуже хороший! Не чекай мене, живи своїм життям!

Її голос затремтів. Він глянув у її вічі й ніжно обійняв її. Сльози струмком потекли з очей. Вона обняла його за талію і притиснулася до нього всім тілом. Колись їм було дуже добре разом, він спокійний, врівноважений хлопець. Ніколи не образить її, слова поганого не скаже, з ним спокійно і затишно. Але проблема в тому, що серцю не накажеш! Та й хіба вона винна, що покохала іншого? Що віддалася йому вся без залишку? Що мріє про майбутнє з ним?

– Діано, ти чого, люба? Він ображає тебе?

Вона замотала головою і тихо прошепотіла:

– Ці стосунки дуже нестабільні, тому доводиться прикладати багато зусиль, щоб їх зберегти! Це дуже вимотує.

Вона знову звільняється з його обіймів. За спиною з'являються хлопці з його команди, які проходять повз і прямують до автобуса, який стоїть неподалік.

– Мені вже час, кошеня! – кидає Коул. – Пам'ятай, я завжди відкритий для спілкування. Щоб не сталося, я завжди підтримаю тебе. Батькові привіт передавати? Я граю з ним в неділю в гольф.

Діана злякано замотала головою.

– Ні, Коуле, нічого не говори про мене, будь ласка!

– Гаразд, – він поцілував її в щоку і прошепотів, – скажу просто, що бачив і спілкувався!

Автобус поїхав, а Діана стояла і дивилася йому вслід. Вона стала дуже сентиментальною і дуже часто плаче. Хіба кохання має приносити біль? Якщо зараз подивитися на неї, то не скажеш, що вона надзвичайно щаслива. Очі на мокрому місці, губи тремтять, з носа капає, руки проймає легке тремтіння. Хіба такою має бути щаслива жінка?

У неї вібрує телефон. Прийшла есемески від Алана.

– Кохана, їдь додому, я скоро буду!

Діана витирає сльози, дістає ключі від джипа й слухняно повертається додому. Алан не повинен бачити її заплаканою. Інакше його скоро почне нудити від її постійних сліз та істерик. Діана приймає душ й береться за приготування вечері. Готування пирога з грибами й піци трохи заспокоюють її та приводять думки до порядку. Ніхто не обіцяв, що з Аланом буде легко. Ніхто не говорив, що побудувати міцні стосунки просто. Люди роками працюють над цим. А вона за декілька тижнів, вже хоче, щоб все отримался. Вона добре розуміє, що вони мають пройти ще багато випробувань, та якщо кохаєш, то все здолаєш! Вона готова до боротьби за їхні стосунки, але от чи готовий він? Хоче він серйозних стосунків чи йому подобається займатися з нею сексом? Але коли секс втратить свою привабливість, чи захоче він залишитися з нею? Вони ж нічого не обговорюють разом. Просто кохають одне одного і все. Всі навколо абсолютно праві. Вона нічого не знає про те, що він думає, що робить, які рішення приймає. Запитай її про те, які обов'язки виконує президент коледжу, які правила гри в баскетбол, який подарунок він вибрав для батьків? Вона нічого не знає, ділячи з ним ліжко вже певний час. Зате, яку позу в сексі він обожнює, чим любить дивувати дівчину в ліжку, де любить займатися сексом, скільки разів він може це робити.... Вона дасть відповідь на тисячу таких питань. То, хто вона для нього: дівчина, з якою він планує будувати майбутнє або сексуальний об'єкт, який завжди готовий його задовольнити?

Діана мовчить, оскільки сама знає відповідь на це питання. Важко зітхає і дивиться на годинник. Дідько, майже дев'ять вечора! Де ж Алан? Вона телефонує йому. Гудки ехом відбиваються в слухавці, але ніхто не відповідає. Вона знову набирає, та ситуація не змінилася. Після четвертого або п'ятого разу Діана зі злістю кидає телефон на ліжко. Ну, де можна бути в такий час? Чому не відповідає? Вона ж хвилюється. Хіба, так важко зателефонувати й повідомити, де ти? Вона знервовано вмикає пультом телевізор, дивиться якісь програми, знову клацає пультом у пошуках чогось цікавого. Знаходить серіал «Копи – новобранці» і намагається зрозуміти сюжет. Та думки знову повертаються до коханого. Вона знову хапає телефон і натискає виклик. Слухавку, як і раніше, ніхто не бере.

Її тіло тремтить. Як можна бути таким безвідповідальним? Телефон завжди при ньому. Він завжди на зв'язку, що ж сталося тепер? Або щось трапилося, або він не хоче з нею говорити? Але все ж ніби було добре. Він навіть дозволив її попрощатися з Коулом. О пів на другу у неї задзижчав телефон. Вона швидко схопила його і поглянула на екран. «У вас вхідна MMS». Діана тремтячими руками відкриває картинки. На них Алан в нічному клубі п'є за стійкою з якимись хлопцями та дівчатами. Ось він танцює з кимось на танцмайданчику, а на наступній – обіймається з якоюсь дівчиною. Діана відчуває огиду і, схопившись на ноги, кидається до ванної і її вивертає над унітазом. Сльози градом котяться з очей, руки не слухаються, тіло тремтить, груди стискає якийсь біль, який розноситься по всьому тілу. Важко дихати, важко навіть думати. В голові паморочиться і Діана повільно провалюється в темряву. Приходить до тями вона від якихось звуків.