Глава 19

Коли Діана заходить до хлопчачої роздягальні, Алан сидить на лавці, нахиливши голову, а тренер ходить взад і вперед та вичитує його.

– Якби ти його вдарив, команда б залишилася без капітана. Ти хоча б розумієш це, Стенуїку? Та коли ж ви вже почнете мислити тим, що між вухами, а не тим, що між ногами?

Алан мовчить, не видавши жодного звуку.

– Що з тобою відбувається? Ти зовсім розуму позбувся? Ти вирішив завалити гру через дівку? Вона того не варто…

Він осікся, побачивши Діану.

– Приведи його до тями й щоб через десять хвилин він був на полі та жадав перемоги. Втокмач йому в голову, що якщо він хоче бійки, нехай переможе супротивника на полі в грі.

Він вилаявся і вийшов, а Діана сідає на лавочці навпроти нього. Алан так і мовчить, не дивлячись на неї, й лише мовчки розглядає свої долоні.

– Алане, пробач, я не очікувала, що він так стане поводитися ...

– Не очікувала? Смішно! А може спеціально спровокувала його на цей вчинок? – він підіймає очі та дивиться на неї зловісним і ненависним поглядом.

Діана здивовано округлює очі. Її долоні тремтять, а серце ледве не вистрибує з грудей.

– В якому сенсі?

– Я наказав тобі не вдягати ці лахи? Ти спеціально саме сьогодні їх одягла? Хотіла, щоб він оцінив твої принади?

– Що ти верзеш, Алане? Я одягала їх зовсім з іншим наміром...

– З яким? Спокусити мене?

Вона ствердно кивнула.

– Я і так схиблений на тобі, тож мене спокусить навіть паранджа. Це слабке виправдання, Маккензі! Придумай що-небудь суттєвіше!

Діана підсовується ближче і навшпиньки сідає перед ним. Її оголена шкіра торкається його оголених колін в шортах.

– Коханий, припини, будь ласка! Ти вчора не шукав зі мною близькості, от я й подумала, що ти десь в іншому місці її знайшов. Ось і вдягла цей одяг, щоб ти захотів мене знову....

Він здивовано дивиться на дівчину.

– Я ж сказав, що був на тренуванні, – прошепотів він. – Що це ти собі втокмачила у свою красиву голову?

– А чому тоді, коли ти повернувся, відразу кинувся в душ, ніби змивати з себе запахи та сліди іншої жінки?

– Боже правий! – він підняв руки до неба. – Мені не потрібна інша жінка, ти мене влаштовують повністю у всьому. Я був на тренуванні.

– Пробач, – шепоче вона, – я поводжуся, як ревнива ідіотка.

Він криво усміхнувся.

– Мені приємні ревнощі з твого боку, але ось ця витівка, – він вказав на її вбрання, – не залишиться безкарною. Так і знай, Маккензі!

– Я готова до будь-якого покарання!

У нього від подиву розширюються очі.

– До будь-якого?

Діана киває. Він примружує очі й хитро усміхається.

– Мені час на поле, тому сеанс покарання відкладається на деякий час, але квитки залишаються дійсними.

Алан підводиться і, схопивши її за кисті рук, притягує до себе.

– Всю гру стоїш біля тренера, щоб я тебе бачив. Якщо спробуєш, знову не послухатися і викинути який-небудь фокус, відтрахаю дуже жорстко і змушу дивитися на це твого Коула. Ти кожне слово розчула і все зрозуміла? Спробуй розлютити мене ще разок, Маккензі, і я за себе не відповідаю!

У роздягальню влітає якийсь баскетболіст.

– Алане, час!

– Ходімо, – кидає він і, взявши її за руку, потягнув за собою. Діана слухняно поспішає за ним слідом. Боже мій! Він може бути досить жорстким! І вона вже не знає, що її чекає попереду, але те, що покарання буде, вона ні на секунду не сумнівається. Яким буде це покарання? Що він зробить? Її проймає тремтіння. Ну не вдарить же він її? Говорив, що не б'є дівчат. Може після гри, він відійде, і злість пройде сама собою. А якщо вони виграють, то у нього буде піднесений настрій і він й зовсім забуде про покарання?

Діана спокійно стоїть біля тренера, злякано поглядаючи на хлопців, які кинулися в гру. У Алана, ніби хтось вселився, він з таким завзяття взявся за гру, що тренер ледь не стрибає від радості поряд.

– Діано, ти чудо! Ти його завела до того ж дуже якісно!

Але дівчина не реагує на жартівливі репліки тренера. Її важко позбутися передчуття наближення розплати. А хлопці літають по полю, передаючи м'яч один одному і закидаючи його в кільце супротивника. Вона спостерігає і за Коулом, якому доволі ніяково через те, що він так підставив свою команду. Він придбав ворога, в особі капітана команди супротивників, і розбудив звіра, який тепер жадає крові та їх поразки.

Перший період в десять хвилин закінчився з рахунком 8:18 на користь команди Алана. Тренер ширяв у хмарах, але під час двохвилинної перерви, все одно скаженів і кричав:

– Якщо порушите ще одне правило: 3 секунди, 5 секунд або 8 секунд всі наступні ігри будете сидіти на лаві запасних. Сімпсоне, ти мене добре почув? У тебе вже один технічний фол є, продовжуй в тому ж дусі й вилетиш з команди за дві секунди. Стенуїку, ти працюєш в команді, не забувай про це. Моррісоне, ти у мене нападник? Тоді якого біса ти переводиш м'яч в зону захисту? Ти не розумієш, що порушуєш правила?

Діана стояла осторонь і намагалася спіймати погляд Алана, а він ніби навмисне не дивився в її сторону. Важко зітхнувши, дівчина озирнулася на глядачів. Серед студентів вона помітила Кет з дівчатами та помахала їм рукою. Вони жестом запросили її до них, показуючи, що вони тримають для неї місце, але Діана заперечливо похитала головою. 

Новий сигнал і почався новий десятихвилинний період. Дівчина підійшла ближче до тренера Мансіні.