Глава 17

Вони у повному мовчанні їхали до коледжу та час від часу кидали грайливі погляди один на одного. Їх уста не покидала посмішка, що з'являлися то на обличчі одного, то іншого.

– Перестань стріляти в мене очима, – кинув він, – це здорово мене заводить. Ти ж не хочеш, щоб я зупинив машину десь на узбіччі?

– І ти перестань дивитися на мене таким поглядом...

– Яким?

– Таким збудливим!

Алан розреготався.

– Ніколи не чув, щоб погляд був збудливим! Про дотики чув, про поцілунки чув....

– Ну так! Кому ж це знати, як не тобі?

– В якому сенсі?

– Ти, напевно, робив це в машині з десятками дівчат.

– З сотнями!

– З сотнями?

– Я пожартував.

– Не смішно!

– Нічого не можу з собою зробити. Я люблю тебе дражнити…

– Припини негайно! Тому що, якщо я почну жартувати, у тебе миттєво зникне настрій!

– Більше не буду, кохана! – пообіцяв він.

Вони під'їхали до коледжу і, припаркувавшись, увійшли разом в будівлю. Діана помітила, як у неї, раптом з'явилося безліч друзів і знайомих, які підходили до неї й запитували про її здоров'я та самопочуття. Багатьох з них дівчина взагалі не знала, але вони явно хотіли зробити приємно Алану, тому так «хвилювалися» за неї. Діана не надто любила нещирість, тому зібравши всю волю в кулак, просто грала роль дівчини Алана Стенуїка.

– Привіт, пропажа! – її обняла Кетрін Волш. – До тебе вчора не можна було додзвонитися!

Діана міцно обнялась з Самантою і Тесс.

– Я вчора відключила телефон, оскільки хотіла побути вдвох з Аланом, – кинула дівчина, – ось відео, які я обіцяла. Сподіваюся, вони наштовхнуть вас на якусь думку про новий фільм.

– Що тут? – запитала Тесс.

– Подивишся, люба! – прошепотіла Діана. – Увечері подзвониш і скажеш свою точку зору стосовно побаченого.

– Ти мене заінтригувала, Маккензі! – вимовила Тесс.

– Я намагаюся! – посміхнулася дівчина і разом з Сем пішла на пари.

День тягнувся дуже повільно. Пари, здавалося, не закінчаться ніколи. Вона двічі бачила Алана й один раз обідала з ним в їдальні. А її тіло просило його дотиків, ласки, тепла. Боже! Коли вона встигла, так захопитися сексом? Ще кілька тижнів тому, вона навіть уявити собі не могла, що зможе ось так бажати когось, хотіти його до божевілля, думати тільки про те, щоб скоріше залишитися з ним наодинці.

Діана збирала книги після занять, коли до неї підійшов Алан.

– У мене тренування, кохана! Якщо хочеш, бери ключі та їдь додому, а я повернуся з Четом.

Діана від подиву аж рота відкрила.

– Ти дозволяєш мені керувати твоєю машиною?

– Ну ти ж будеш обережною?

– А якщо розіб'ю?

Він схилив голову і скорчив гримасу.

– Головне, щоб сама була жива та здорова!

– Ух ти! – прошепотіла Діана і повисла на його шиї. 

Він підхопив її за фігурку і так міцно притиснув до себе, що у дівчини перехопило подих. Його губи шукали її рот і, знайшовши, з такою стрімкою швидкістю заволоділи ним, що Діана, навіть слова вимовити не встигла.

– Ти супер! – прошепотіла вона. 

І схопивши ключі, Ді помчала до його джипу. Біля стоянки було дуже багато студентів, які з відкритими ротами дивилися на Діану. Вона сіла за кермо автомобіля Стенуїка і, хвацько вивівши авто з потоку машин на автостоянці, помчала автострадою. Дівчина заїхала в супермаркет і прикупила миючі засоби для ванної, порошок, ополіскувач та продукти, які закінчувалися. Потім відвідала подруг, зібравши ще деякі зі своїх речей.

– Ти що, назавжди переїздиш до нього? – запитала Кет. – Коли будеш вибиратися, доведеться винаймати великий фургон, щоб забрати всі твої речі...

– Дуже смішно, подруго!

– Алан міг би піднятися до нас і взяти твої сумки, – буркнула Саманта, – тобі їх що, одній тягнути?

– Він на тренуванні...

– А ти з ким приїхала?

– Сама.

– Ти сама за кермом його машини? – запитала Кет.

Діана, посміхнувшись, кивнула. У дівчат відвисли щелепи від здивування.

– Він дав тобі ключі від своєї машини? – аж скрикнула Кет. – Він знає, що в тебе немає прав?

– Угу.

– І все одно віддав тобі машину?

– Угу.

– Ді, що ти з ним робиш такого, що він здійснює вчинки, на які навіть нормальні хлопці не погодилися б?

– Просто кохаю, – прошепотіла Діана.

– Невже і він закохався в тебе, Маккензі?

Діана здивовано здвинула плечима.

– Сподіваюсь, що так! На вихідні ми їдемо до його батьків на ювілей...

– До його батьків?

– Угу.

– Він везе тебе знайомити зі своїми батьками?

– Угу.

– Ти серйозно?

– Угу.

– Він хоча б одружуватися з тобою не збирається?

– Дуже смішно!

У двері влетіла Тесс, яка повернулася з коледжу.

– А твій Алан де? – запитала вона з порога.

– На тренуванні.

– А на його машині хто приїхав?

– Я!

Тесс так і сіла на стілець.

– Він дав тобі свою машину?

– Ну, не вкрала ж я її, Тесс!