Діана кладе слухавку і, видаливши набраний виклик, тихенько одягається. Алан міцно спить.
Діана сідати до Алекса в машину і вони швидко мчать автострадою. Під'їжджають до автомайстерні. Алекс відкриває двері й пропускає її вперед. Підводить до одного з хлопців, який наскрізь просякнутий машинним маслом.
– Знайомся, Мак Барнс!
Хлопець простягає руку та коли Діана здивовано дивиться на брудну руку, він швидко прибирає її, витираючи долоні ганчіркою.
– Може, вийдемо на свіже повітря? Тут такий гул і так смердить маслом, фарбою і ще чимось! – пропонує Діана.
Хлопці погоджуються і виходять на свіже повітря.
Діана бере сумку з відеокамерою під пахви так, щоб обличчя хлопця було добре видно.
– Це дівчина Алана Стенуїка, – кидає Алекс, – розкажи, як ти познайомився з Аланом.
– Та все дуже просто, – низьким голосом говорить Мак, – я хотів стати баскетболістом. Дуже хотів потрапити до їх команди. А вони якраз проводили, ну типу кастингу, на місце, що звільнилося в команді. Я підходив по всіх параметрах, але мене не взяли. Я тоді дуже розлютився і наговорив купу негарних речей їм в їдальні. Навіть рознос з їжею жбурнув в них. Ось вони й спіймали мене ввечері та почали бити. Завалили на землю і так відходили ногами, що я на мить втратив свідомість. Отямився я від сигналу клаксона і лайок Алана, який лаявся та біг до нас від машини. Хлопці з баскетбольної команди кинулися в розсипну, а він почав намацувати пульс і викликати швидку допомогу. Лікарі швидкої сказали, ще з пів години й мене б не вдалося врятувати. У мене була внутрішня кровотеча, але я все ж вижив. У коледжі довелося взяти академку, я три місяці провалявся в лікарні, але Алан допоміг з роботою і тепер збираю гроші на навчання.
У Діани від почутого мороз по шкірі пройшовся. Хлопці з команди Алана могли таке зробити з бідним хлопцем, тільки через те, що він жбурнув їм рознос в обличчя? Хіба це по-людськи! Як Алан може говорити з ними після такого?
– Як він може дружити з ними після цього? – промовила Діана.
– Це ціна публічності й популярності, дружити з тими, хто вигідний, хто крутий, хто багатий ...
Діана подякувала Маку і попрощалася. Їй було огидно те, що вона почула. Вона не на хвилину не пошкодувала про те, що забрала Алана з цієї компанії.
А вони поїхали далі автострадою і під'їхали до придорожнього кафе. Зайшли всередину і підійшли до стійки.
– Ти хочеш кави? – запитав Алекс.
Діана заперечливо похитала головою. Боже! Там Алан прокинеться і буде її шукати.
– Алексе, може ми поїдемо далі? – запитала дівчина. – Візьмемо каву з собою?
До них підійшла молоденька, тендітна дівчина і, посміхнувшись, привіталася з Алексом.
– Це – Бренда Вуд! Вона теж негласний друг Алана!
Діана від подиву відкрила рот і втупилася спочатку на хлопця, а потім на Бренду. Алекс мило посміхнувся і жестом запропонував продовжувати розмову.
Діана не очікувала, що одним з товаришів Алана може бути дівчина. Така мила і красива!
– Як ти познайомилася з Аланом Стенуїком? – запитала Діана, поклавши сумку так, щоб дівчина потрапила в об’єктив.
– Мене побила Дженніфер Стіл, – вимовила дівчина.
– За що?
– Я завалила їх піраміду на матчі. Просто на тренуванні я потягнула руку, а на матчі не втримала дівчину і піраміда завалилася.
– І вона тебе побила? – запитала Діана, згадуючи, якою жорстокою може бути Джен. От її хист вона випробувала на собі.
– Так, – прошепотіла та, – дуже жорстоко і грубо!
Боже мій!
– А Алан увірвався тоді в роздягальню і відтягнув її від мене. Змусив групу підтримки викликати швидку, а сам приводив мене до тями....
– Ви з ним були близькі? – пошепки запитала Діана і з завмиранням серця чекала відповідь.
– Ні! – криво посміхнулася дівчина. – Я б дуже хотіла, але він проявляв до мене інтерес як до сестри, а не як до дівчини. Дбав про мене, відвідував у лікарні, допомагав з переходом на вільне відвідування коледжу.
Діана застигла. Алан не торкнувся дівчини? Це щось новеньке!
– Дженніфер більше не чіпає тебе?
– Ні, я ж перевелася на вільне відвідування, а тепер ось, працюю тут...
– Алан допоміг з роботою?
Бренда мовчки кивнула.
Діана закрила обличчя руками та заплющила очі. Сумка з відеокамерою стояла поруч і була спрямована на обличчя Бренди Вуд. Як він може існувати у всьому цьому гадючнику? Як може спілкуватися з ними? Проводити разом час? Дружити?
– Ти – журналіст? – раптом запитала дівчина.
Діана застигла і злякано підняла очі на Бренду.
– Вона – дівчина Алана! – відповів Алекс.
– А, тоді зрозуміло, чому питаєш про це, – протягнула офіціантка.
Попрощавшись, вони рушили далі. Діана мовчала і переварювала почуту інформацію. Вона навіть не помітила, як їх зупинив охоронець і Алекс, вийшовши з машини, щось обговорював з чоловіком в уніформі.
Він повернувся до машини й вони в'їхали на закриту територію. Будівля, біля якої вони зупинилися, швидше нагадувало лікарню. Біле, глухе та тихе місце.
– Де ми? – запитала Діана.
– Психіатрична лікарня.
Діана зупинилася і втупилася в спину Алексу. А хлопець, пройшов всередину, і попросив покликати лікаря Шерман.
#686 в Сучасна проза
#3729 в Любовні романи
#1754 в Сучасний любовний роман
кохання, жіноча дружба, популярний хлопець та звичайна дівчина
Відредаговано: 01.02.2020