Глава 14

Вони одягають свої найрозкішніші сукні, укладають волосся в гарні зачіски та наносять на обличчя вечірній макіяж. Коли вони виходять, у Діани дзвонить телефон. Джил. О господи!

– Ти де, люба?

– А ми тут з подругами відпочиваємо...

– Хочеш, підтягуйтеся в нічний клуб, – запропонувала сестра Алана, – ми тут з Амандою нудьгуємо.

– А Чет теж не приїде? – запитала Діана.

– Ні, вони з Аланом залишаються на фуршет, – чується в трубці голос Джил, – який дасть їм нові знайомства.

Діана відчуває, як гнів розтікається по її жилах.

– Залишаються на фуршет? – злобно зашипіла вона. – Ми скоро будемо. Чекайте на нас, Джил!

Вона називає таксисту іншу адресу.

– Вибачте, дівчата, плани змінилися! Ми їдемо відпочивати в крутий нічний клуб!

Кет з подивом дивилася на Діану.

– Маккензі, ти супер! Ось це я впізнаю тебе!

Вони вистояли довжелезну чергу і коли увійшли, рушили до стійки бару.

– Я зараз напишу Джил, де ми, – кидає Діана, мигцем оглянувши бармена, – «Криваву Мері», будь ласка!

Дівчата розміщуються біля стійки й щось жваво обговорюють. До Діани нахиляється Кет і тихенько шепоче:

– Цей бармен з тебе очей не зводить! Ти його знаєш?

Діана повертається до бармена, але він поспішно відводить очі. Вона заперечливо хитає головою.

– Ні, вперше бачу, – шепоче вона. А до них вже поспішає сестра Алана в сукні з оголеною спиною. Вона швидко забирає дівчат за свій столик. Діана випиває вміст склянки й, піднявшись, на ватяних ногах бреде до стійки бару.

– Налий мені коньяку! – кидає вона. 

Бармен здивовано дивиться на неї.

– Тобі не здається, що для тебе це занадто міцний напій? – запитує він, зацікавлено розглядаючи її.

– А ти сьогодні мій тато? – капризно фиркає Діана. – Може, мені ще у тебе запитати, чи мені можна пити?

– Алан знає, що ти тут і п'єш? – намагаючись перекричати музику, запитує бармен.

Ах ось воно що! Це знайомий Алана. Відмінно! Вона покаже Алану і фуршет, і відпочинок без неї.

– Я не звітую перед ним, – кидає вона, – і тобі не раджу.

– Може, я все ж зателефоную йому? – запитує він.

Діана дивилася на нього своїми зеленими очима.

– Роби, як знаєш, мені все одно! – бурмоче вона. – Налий мені чогось і телефонуй хоч королеві Єлизаветі.

Він подає їй якийсь мутний напій в склянці. А сам прикладає слухавку до вуха. Діана не зводиться з нього очей. Давай-давай, дорогенький, цього мені й треба! Він, швидше за все, не додзвонився, оскільки знову набирає номер. Діана забирає склянку і йде до подруг. Вони опиняються на танцмайданчику, коли в Діани в руках несподівано вібрує смартфон.

– Ти де? – грубо запитує Алан.

– А… що? – здивованим  голосом запитує Ді.

– Діано, ти що п'єш?

– А тебе цікавлять такі подробиці?

– Негайно їдь додому, – тон такий безапеляційний, що не послухатися неможливо. Боже збав!

– А якщо ослухаюся, ти приїдеш і забереш мене? – запитує грайливо Діана.

– Ді, не драконь мене, – розлючено кидає він, – їдь додому! Негайно!

– Я ще не пробувала Маргариту, – фиркає дівчина, – а потім ще Манхеттен... Секс на пляжі…

– Ти чуєш мене, чорт забирай, Маккензі? – ричить він. – Виклич таксі та забирайся додому!

– Не хочу… Ти відпочиваєш, а мені що, не можна?!

– Діано!

Вона відключається і вмощується за столик, допивши алкоголь зі своєї склянки. Нехай по перцює трішки, йому це піде на користь.

До неї підходять, сміючись, дівчата.

– Це там Алан з себе виходить? – запитала Сем. – Бармену зателефонував і так кричить, що той і слова вимовити боїться.   

До їхнього столика підлітає рознервований бармен. Діана простягає йому порожню склянку.

– Хочу Маргариту!

Він нахиляється над нею і тихенько шепоче:

– Поїхали додому... Я відвезу тебе…

– Чого б це раптом? Нікуди я не поїду...

– Або йдеш сама, або понесу, перекинувши через плече, але в такому випадку, вже сьогодні, ти станеш зіркою Ютуба, – кидає він, – я отримав вказівки, доставити тебе додому, або за власним бажанням, або силою.

Діана дивилася на хлопця з обуреним виглядом. Але Джил, оцінивши ситуацію, тихо кидає:

– Їдь, і не зли Алана, в гніві він страшний!

Діана намагається піднятися, але ноги не слухаються, тому доводиться прийняти підтримку бармена. Вона насилу спускається зі сходів, вчепившись за руку хлопця.

– Боже! Я зовсім п'яна, – шепоче вона.

Він садовить її в машину і від'їжджає від нічного клубу.

Діана повертає сумку з відеокамерою на бармена і дивиться прямо на хлопця:

– Ти що друг Алана?

– Так...

– Ось про Чета я знаю, – бурмоче вона, – а про тебе вперше чую?

Хлопець мовчить і Діана розуміє, що поводиться огидно.

– Вибач! Розкажи, як ви стали товаришами? – питає вона. – Не знала, що Алан має друзів поза коледжем…

– Чому? Я теж навчаюся в коледжі. Клуб – це підробіток…