Глава 10

Діана знайшла гарну комедію в колекції його фільмів і вляглася на ліжко, чекаючи на повернення Алана.

Вона так захопилася, що не помітила, як у дверях з'явився Стенуїк з її сумкою в одній руці, пакетом продуктів і тортом в інший. Через плече в нього була перекинута його спортивна сумка. Він поклав паперовий пакет з продуктами та тортом на стіл в кухні, її сумку біля шафи, а свою – кинув до комп'ютерного столу. Потягнувшись до неї, він одним коліном уперся в ліжко і поцілував Діану в щоку.

– Як почуваєшся, кохана? – запитав схвильовано він. – Радий, що ти в ліжку дивишся комедію, а не плещеш язиком по телефону.

– Зі мною все добре, – прошепотіла вона, – йди мий руки та будемо вечеряти.

Раптом у нього заграв рингтон на телефоні. Він спокійно підніс трубку до вуха і коротко рявкнув:

– Так?

Алан деякий час слухає, а після кидає:

– Ти хочеш профінансувати їх проєкт? Ти його бачив? Він того вартий?

Він слухає голос в трубці, не зводячи своїх очей з Діани. Вона, не звертаючи уваги на хлопця, спокійно дивиться комедію. Своїми долонями він ніжно торкається її волосся, пропускаючи його між пальцями. Діана повертається до нього і дивиться в його карі очі. Вона намагається дотягнутися до нього, але він жестом зупиняє її.

– Зараз підійду, чекай! – буркнув він, вимикає телефон і жадібно притягає її до себе. Його губи ніжно й обережно торкаються її рота.

– Я зараз прийду, – прошепотів Алан, – губа болить?

Діана заперечливо похитала головою.

– Ти надовго? – запитує вона. – Я дуже хочу їсти.

– Я на десять хвилин, – шепоче, – а ти поки накривай на стіл!

Діана спокійно вимикає телевізор. Коли він іде, вона швидко обмивається в душі й одягає майку, яка зав'язується на шиї й талії, залишаючи спинку оголеною. Джинсові бриджі до колін облягають її форми з анатомічною точністю. На ноги дівчина вдягла білосніжні капці.

Діана підігрівала суп, коли на порозі з'явився Алан в супроводі Чета Моррісона. Друг Алана зупиняється біля порога й оглядає Діану з ніг до голови оторопілим поглядом. Його здивований погляд зупиняється на жіночих капцях.

– Ого! Я не знав, що тут Діана, – пробелькотів Чет, а його брову поповзла вгору. – Вона в тебе живе?

Здавалося, що в Алана з-під ніг висмикнули опору. Фарба сповзла з його смаглявого обличчя, і він пробурмотів:

– Вона тут, поки все не владнається.... 

Чет кивнув.

– Чим це так смачно пахне? – запитав він, принюхуючись до запахів з кухні.

Діана, яка встигла поставити на стіл два столових набори, додала:

– Це ми збиралися вечеряти. Якщо хочеш, приєднуйся до нас.

Її погляд зупинився на Аланові, й здалося, що він розлючено примружив очі, оскільки між бровами пролягла глибока зморшка.

– А чому б і ні? – радо вигукнув Чет. – Я вмираю з голоду. Тренер сьогодні заганяв нас. Так що ми голодні, як вовки.

Він всівся біля Алана за стіл й оглянув спокусливі принади дівчини. Ді зніяковіла від такого погляду. Та вона поставила перед ними тарілки з ароматним супом і, видавивши з себе посмішку, додала:

– Приємного апетиту!

Алан жував мовчки, а ось у Чета рот не закривався.

– Ти це сама приготувала? – запитав він.

Дівчина кивнула.

– Де навчилася так готувати? 

– Моя мама рано померла, тому з дитинства намагалася опанувати це мистецтво, щоб розрадити батька, – відповіла Діана. 

Її погляд втупився на Алана, але він, як і раніше мовчав.

– Може і мені завести подружку, яка так чудово готує? – пробурмотів Чет. 

Діана вибухнула дзвінким сміхом, оцінивши почуття гумору Чета, а ось Алан, здавалося, ще більше насупився. Його пальці міцно стискали ложку, погляд ледве не блискавиці розсилав, та з вуст не вилетіло жодного слова.

Діана прибрала тарілки з-під супу в раковину і подала рис з біфштексом та овочевий салат. Чет насолоджувався їжею і розсипався в компліментах.

– Діано, все дуже смачно! Боже, Стенуїку, ти неймовірний щасливчик, оскільки це дівчисько – це щось! Та за таку вечерю, я б одружився з нею, чесне слово!

Діані здалося, що Алану стало погано. Він був блідий, як стіна, щелепи грають, хіба що не клацаючи зубами, а руки злісно стискають вилку.  

Діана включила кавоварку і почала нарізати сир для десерту.

– Діано, а тобі ніколи не говорили, що ти – це мрія будь-якого хлопця? – не вгамовувався Чет.

– Говорили, – кинула Діана, – просто я в це не вірила, а коли бачу, як мої здібності подобаються іншим, відчуваю себе богинею!

Алан послав їй вбивчий погляд, але Діана мило посміхнулася у відповідь.

– Кави?

– І кава відмінна! – заторохтів Чет. – Ось як тобі так добре вдається впоратися з цією вечерею? Це ж титанічна праця?

– Я дуже переживала, що Алан прийде голодний після тренування, – прошепотіла Діана, торкнувшись його руки, – тому й готувала з любов'ю!

– Це прекрасно, коли про тебе хтось піклується! – кинув Чет. – Це окриляє!

Повечерявши та помітивши мовчазний і вбивчий погляд Алана, Чет почав прощатися. Діана протягнула йому руку на прощання, а він галантно вклонившись, підніс її до своїх вуст. Діана зашарілася. Боже! У Алана дах знесе від ревнощів.