Дідько!
– Алане, ні! – в паніці кричить дівчина, встаючи перед ним, щоб утримати.
Господи, він же його вб'є.
– Будь ласка! – перекрикує вона музику.
Алан на неї не дивиться. Він свердлить противника таким вбивчим поглядом, якого вона ще ніколи у нього не бачила.
Відвідувачі нічного клубу відходять назад, як кола на поверхні води, розчищаючи простір навколо них, тримаючись на безпечній відстані. Височенний брюнет незграбно підводиться з підлоги, потираючи підборіддя, а до них поспішає Чет.
Він хапає Алана за руку, прагнучи погасити конфлікт. Друзі теж з'являються поруч доволі швидко.
– Алане, припини, – ричить Чет, обпікаючи Діану розлюченим поглядом. – Заспокойся, чуєш?
– Ви що зовсім глузд втратили? Я нічого не зробив! – брюнет підіймає руки догори, визнаючи поразку, і квапливо зникає в натовпі. Алан поглядом проводжає його з танцмайданчика. На Діану він не дивиться. А крізь натовп до них пробираються охоронці клубу, але хтось із баскетболістів перехоплює та заспокоює їх.
Музика змінюється з ліричної на танцювальну. Чет кидає погляд на Діану і, відпустивши Алана, притягує Аманду до себе. Вони кружляють в танці, а Діана зніяковіло обіймає Алана руками за шию, поки він, нарешті, не зустрічається з нею очима, які все ще виблискують ненавистю та люттю. Ось він, той самий забіяка!
Він уважно вдивляється в її обличчя.
– Ти в порядку?
– Так. – Вона струснула долонею, намагаючись вгамувати біль, і кладе руки йому на груди. Руку смикає. Вона ніколи раніше нікого не била. Що на неї найшло?
Він, мовчки, бере її за руку і веде з танцмайданчика. Підійшовши до стійки бару, він кидає:
– Алексе, дай льоду для дівчини! І наше замовлення нехай принесуть за наш столик. Негайно!
Його прохання з льодом миттєво виконують.
– Засунь руку прямо в відерце, – похмуро кидає він і, обійнявши її за плечі, проводить до їхнього столика. – Тебе й на хвилину залишити не можна...
– Так не залишай! – шепоче Діана. – Ти кинув мене і пішов пити.
– Я випив всього два келихи, як і обіцяв, – буркнув він, – другий, навіть, і допити не встиг, оскільки побачив, як тебе лапає, якийсь ідіот.
– Я думала, це ти повернувся…
– Тебе треба прикувати наручниками до мене, – прошипів він, – щоб тебе не вкрали, поки я відвернуся.
– Ніхто мене не збирається красти, – прошепотіла Діана, – я правда думала, що це ти!
До столика піднесли купу напоїв. Він похмуро взяв склянку з якоюсь сумнівною рідиною і простягнув Діані. Для себе він вибрав пляшку пива.
– Може, ти теж опустиш свою руку в відерце? – запитала вона. – Вона у тебе не болить?
– З моєю рукою все в порядку, – похмуро кинув він. – Я вже п'ять років займаюся кікбоксингом, тож моїм рукам не звикати.
– Ти займаєшся кікбоксингом? – здивовано запитала вона. – У того хлопця явно не було шансів.
Краще б вона цього не говорила. Його аж пересмикнуло.
– А ти б мріяла, щоб мені хтось накостиляв, прямо посеред нічного клубу? – єхидно запитав він.
– Алане, припини, – прошепотіла Діана. – Ти без настрою, але...
– Я просто хочу, щоб ти знала, – зі злістю зашипів він. – Я не маю наміру ділити тебе з іншими.
Його лютий погляд прикував її до шкіряної канапи так, що їй аж дихання перекрило. Діана розуміла, що він, до біса, розлючений, а єдиний вихід з цієї ситуації – прояв почуттів з її боку. Вона, мовчки, торкнулася своєю рукою його щоки.
– Подивися на мене, будь ласка!
Алан явно не очікував такого, тому повернув голову і здивовано вп'явся їй у вічі.
– Ти мені дуже подобаєшся, правда, – вона провела пальцем по його вилицях, – я не збираюся бігати від одного до іншого. Якщо я зустрічаюся з кимось з хлопців, то не заводжу романи на стороні.
Раптом він нахилився до неї й торкнувся своїми вустами її губ. Від несподіванки її рот відкрився сам собою й Алан, скориставшись цим, проник своїм язиком у її рот. Його вуста такі ніжні, а язик такий настирний. Руки підхопили її й посадили верхи до нього на коліна. Відерце з льодом впала на підлогу і з гуркотом покотилося по паркету. Діана відчула, як її дихання почастішало, пульс вистукувати у скронях. Однією рукою він тримав її голову, а другою притискав до себе за талію.
Вона відчула його ерекцію під собою, коли за спиною почувся голос Чета Моррісона.
– Діана Тайсон, яка весь вечір виступала проти важкоатлетів, вкладає їх одного за іншим сьогодні до своїх ніг!
Дівчата за його спиною голосно розреготалися. Алан мовчки, розімкнув обійми і дозволив Діані злізти з його колін. Вона зніяковіло опустила очі, пригладжуючи сукню і поправляючи волосся.
– Джейк сьогодні в ударі, – промовила Аманда, займаючи місце за столом, – музика відмінна.
– Ти що, пиво п'єш? – розреготався Чет. – Стенуїк, не сміши мене.
Діана подивилася на Алана, а він спокійно підняв очі на друга і промовив доволі прямолінійно:
– З п'янкою пора закінчувати. Так, я п'ю пиво!
Чет здивовано перевів погляд з найкращого друга на Діану і цей погляд не обіцяв нічого доброго. Вона, навіть, зіщулилася від цього погляду.
– Потанцюймо? – запитала дівчина.
Вона хотіла звільнитися від цього прискіпливого погляду найкращого Аланового друга і відвести черговий скандалу, тепер уже з Четом Моррісоном. Діану тут свердлили очима, і вона відчувала себе не зовсім комфортно.
Алан, мовчки, взяв її за руку і потягнув на майданчик для танців.
#552 в Сучасна проза
#3209 в Любовні романи
#1537 в Сучасний любовний роман
кохання, жіноча дружба, популярний хлопець та звичайна дівчина
Відредаговано: 01.02.2020