VI розділ

Увага! 

Після дописання роману, книга буде редагуватися. Поки що, можуть зустрічатися не значні помилки.

Жарке‌ ‌літо‌ ‌в‌ ‌повному‌ ‌розпалі.‌ Півтори тижні ‌роботи‌ ‌над‌ ‌дизайн-проектом‌ ‌офісу минули не помітно.‌ ‌

Мені вдалося закінчити першу частину проекту на декілька днів раніше. Я задоволена і натхненна роботою. Переглядаю іще раз дизайн-проект, перед тим як зателефонувати Юрію.

На стелі холу розміщуватимуться по діагоналі сірі панелі, які розділятимуться трьома масивними балками, направленими по діагоналі в протилежну сторону. Підлога вкрита кермогранітом теракотового відтінку. Стіни з переливами кремового й насиченого блакитного кольорів. Кольорів свіжості і літа. Ресепшн, кольору морської гальки і велике офісне крісло обтягнуте червоним велюром. Декілька диванів стилю арт-нуво різних нюдових кольорів. Високі офісні квіти. Декілька плазмових екранів білого кольору розміщені по периметру холу. Низькі продовгуваті люстри. На протилежній стіні, перпендикулярно входу в офіс, викладеної цегляною кладкою темно синього кольору стальними буквами «Холдинг «DERIM-GROUPS»»

Просторий конференц-зал, посеред якого розміщуватиметься великий білий стіл хвилястої форми, не типове рішення, яке візуально робитиме приміщення більшим. Шкіряні офісні крісла піщаного кольору. Три видовжені люстри різної висоти над столом. Підлога вкладена кермогранітом пурпурового відтінку, стіни насичено персикового кольору. На одній із стін широкий екран, на стелі проектор. На протилежній від екрану стіні, 3D-шпалери з емблемою компанії. Але це питання треба буде обговорити з Дєрімовим: що саме він забажає бачити на зображенні.

Кабінет начальника відділку, як і всі інші кабінети, буде відрізнятися по кольоровій гамі та фактурі меблювання, але не виходитиме за рамки стилю задля утримання цільності композиції проекту.

Темно сині стіни, білі плінтуси, темно вишнева стеля. Білий вугловий стіл, 5 широких офісних крісел ніжно блакитного кольору. Декілька поличок на стінах з вмонтованими діодами над ними з абстрактними скульптурами різних розмірів і кольорів. Декілька офісних закритих і відкритих шаф з сірого дерева. Плазмовий телевізор на стіні. Біля панорамного вікна низький журнальний стіл кольору слонової кістки і два блакитних пуфа з червоними ажурними краями.

Що ж, я задоволена. Перша частина офісу готова. Тепер слово за Юрієм. Декілька‌ ‌хвилин‌ ‌невпевненості‌ ‌і‌ ‌все‌ ‌ж‌ ‌таки‌ телефоную.

Нервово‌ ‌крутю‌ ‌олівець‌ ‌і‌ ‌думую,‌ ‌що‌ ‌зараз‌ ‌трубку‌ ‌візьме‌ ‌секретар‌ Ірина ‌та‌ ‌скаже‌ ‌зачекати‌ ‌на‌ ‌лінії.‌ ‌Через‌ ‌один‌ ‌гудок‌ ‌слухавку‌ ‌бере‌ ‌Юрій.‌ ‌

-‌ ‌Маргарито,‌ ‌радий‌ ‌вашому‌ ‌дзвінку.‌ ‌–‌ ‌чую ‌привітний голос‌ ‌Юрія.

-‌ ‌Добрий‌ ‌день.‌ ‌Як‌ ‌і‌ ‌домовлялися,‌ ‌два‌ ‌тижні‌ ‌минуло,‌ ‌ескізи готові.‌ ‌– випалюю на одному диханні. Чомусь я впевнена, що у нього на рахунку кожна хвилина.

-‌ Я‌ ‌з‌ ‌нетерпіннями‌ ‌хочу‌ ‌побачити,‌ ‌що‌ ‌у‌ ‌вас‌ ‌вийшло.‌ ‌– чую його розмірений, спокійний голос. – Сьогодні ввечері я вилітаю на два дні до Києва і повернуся в суботу. Можемо зустрітися в неділю? Як ви на це дивитися?

-‌ Я не проти.

-‌ ‌О‌ ‌шостій‌ ‌годині‌ ‌вечора,‌ ‌вам‌ ‌буде‌ ‌зручно?‌ ‌

-‌ Так,‌ ‌зручно.‌ ‌

-‌ ‌Ви‌‌ ‌були‌ ‌в‌ ‌ресторанно-гостинному‌ ‌комплексі‌ ‌“Сантьяго”?‌ ‌

-‌ Ні.‌ ‌Я‌ ‌за‌ ‌такий‌ ‌навіть‌ ‌не‌ ‌чула.‌ ‌–‌ ‌відверто‌ ‌кажу ‌я.‌ ‌

-‌ ‌Чудова‌ ‌кухня,‌ ‌затишний‌ ‌ресторан.‌ ‌Я‌ ‌думаю,‌ ‌вам‌ ‌сподобається.‌ ‌–‌ ‌Юрій‌ ‌має ‌чудовий‌ ‌діловий‌ ‌тон,‌ ‌який‌ ‌не‌ являється‌ ‌занадто‌ ‌офіційним‌ ‌і‌ ‌не‌ ‌настільки‌ ‌люб’язний.‌ ‌

-‌ ‌Добре.‌ ‌

-‌ ‌Відправите‌ ‌мені‌ ‌свою‌ ‌адресу‌ ‌на‌ ‌телефон.‌ ‌Завтра‌ о шостій‌ годині ‌я‌ ‌заїду по вас.‌ ‌

-‌ Добре.‌ Тоді до‌ ‌завтра.‌ ‌

-‌ До‌ ‌зустрічі.‌‌- ‌кладу‌ ‌смартфон‌ ‌на‌ ‌стіл і з облегшенням видихаю.‌ ‌Не так вже і страшно.

На очі попадається візитка Юрія. Срібний колір з градієнтом в середину. Видавлені жирні білі букви:

Холдинг «DERIM-GROUPS»

«ДЄРІМОВ Юрій Володимирович»

Нижче електронна пошта, адреса, контактні номера. Хмм. Номер на який я тільки-но дзвонила серед прописаних немає.

Розглядаю візитку і думаю про завтрашній день. ‌У‌ ‌мене‌ ‌завтра‌ перша ділова ‌зустріч в рамках проекту‌ ‌з‌ ‌самим‌ ‌директором‌ ‌“Derim-groups”.‌

Встаю з-за столу, нервово ходжу по кімнаті. ‌Треба‌ ‌все‌ ‌ще‌ ‌раз‌ ‌перевірити‌ ‌по‌ ‌ескізам.‌ ‌Я‌ ‌беру‌ ‌ноутбук‌ ‌і‌ ‌сідаю‌ ‌на‌ ‌диван.‌

Хоча,‌ ‌ні.‌ ‌Спочатку‌ ‌гляну‌ ‌в‌ ‌Інтернеті‌ ‌про‌ ‌Дєрімова.‌ Маю на це повне право. Юрій зробив це ще до нашого знайомства.

В ‌пошуковому‌ ‌рядку‌ ‌вводю‌ ‌ім’я‌ ‌та‌ ‌прізвище.‌ ‌Переглядаю ‌декілька перших‌ ‌сторінок,‌ ‌знаходжу‌ ‌його‌ ‌біографію.‌ ‌

“Юрій‌ ‌Володимирович‌ ‌Дєрімов‌ ‌-‌ ‌народився‌ ‌3‌ ‌березня‌ ‌1990‌ ‌р.‌ ‌в‌ ‌м.Кременчук.‌ ‌Син‌ ‌Володимира‌ ‌Михайловича‌ ‌Дєрімова,‌ ‌засновника‌ ‌регіональної‌ ‌транспортно-експедиційної‌ ‌компанії‌ ‌(грузовий‌ ‌автомобільний‌ ‌та‌ ‌залізно-дорожній‌ ‌транспорт) заснованої в 1993 році.‌ ‌Після‌ ‌1995‌ ‌року‌ ‌Дєрімов-старший‌ ‌почав‌ ‌розширювати економічні напрямки в‌ ‌сторону сільсько-господарського господарства і гірничодобувної промисловосі.‌ ‌На‌ ‌початок‌ ‌2000-го‌ ‌року‌ ‌компанія‌ ‌“Derim-groоps”‌ ‌посідала‌ ‌одне‌ ‌з‌ ‌передових‌ ‌місць‌ ‌в‌ ‌своїй‌ ‌сфері‌ ‌діяльності‌ ‌в‌ ‌центральній‌ ‌Україні.‌ ‌В‌ ‌2013‌ ‌році,‌ ‌після‌ ‌смерті‌ ‌Володимира‌ ‌Михайловича‌, ‌Юрій‌ Володимирович ‌посів‌ ‌посаду‌ ‌генерального‌ ‌директора‌ ‌компанії “Derim-groups”.‌ ‌

В‌ ‌останні‌ ‌роки‌ ‌молодий‌ ‌бізнесмен‌ створив транспортний концерн в склад якого увійшли передові холдинги українського ринку. Збільшив ‌встановлений‌ ‌капітал‌ ‌з‌ ‌31‌ ‌550‌ ‌000,00‌ ‌грн‌ ‌(2013р.) до‌ ‌39‌ ‌567‌ ‌000,00‌ ‌грн.‌ ‌‌на‌ ‌2019‌ ‌рік.‌ ‌На сьогоднішній день компанія‌ ‌“Derim-groups”‌ ‌забезпечує‌ ‌роботою‌ ‌близько‌ ‌35‌ ‌000‌ ‌осіб.”‌ ‌