Запроси мене у літо...

Сама...

Вечірня мелодія, бокал на столі
І вранішня кава  твоя недопита
Ти танцюєш сама повільно вночі...
Серце ж хоче любити...
Скільки шрамів і зрад, скільки марних надій
Обіцянок і слів про кохання...
Все забула давно, стерла з пам'яті їх
І заборонила собі ти кохати...
Тільки Кохання не чує твоїх заборон
Йому байдуже, що ти там собі обіцяла...
Літній дощ на склі малює чийсь силует,
А в думках... Його посмішка манить...


 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше