Реєстрація

Запорізька Січ ІІ "Мамай"

МявГав

Ізаура нарешті дотягла Помпо у небезпечне місце. Зарості і високі кущі росли навколо хатинки. Дівчина уложила «захисника» у ліжко і прислухалась. Крики бійні не втихали. Ізаура почувши серед криків войовничий клич Джамбо, кинулась до дверей.

Вороги стояли на порозі. Один велетень, другий, а потім протиснувся третій – самий здоровенний. Дівчина позадкувала і наступила на Помпо, а точніше на Помпені. Батько Аіда вилупив очі і тонесеньким голоском, скрикнув:        

- Йой!

         Балумбійці переглянувшись зареготали. Помпо різко зіскочив на ноги і поспішив на захист Ізаури. Крок вперед і «захисник» послизнувся і находу зірвав пов'язку на стегнах самому здоровому із трьох.

         Ізаура відвівши очі про себе засміялась.

         Банан випав.

         Двоє переглянувшись вибухнули сміхом показуючи один одному четверть мізинця.

         Здоровило прикрив руками те що смішило і, від Помпо отримав дубинкою по голові. Ізаура, не чекаючи поки третій рухне пішла у наступ.

- Із, - перелякано окликнув дівчину Помпо, - а він не падає.

         Двоє прийшли схопити просту дівчину, а довелося битись з пантерою. Обличчя навкіс подряпані, носи розбиті та й бубонцям дісталося дзинь-дзелень. 

         Помпо задкуючи розбивав об голову третього все, що потрапляло під руки. Тарілка – вдребезги. Палиця бамбуку – навпіл. Панцир черепахи не розбився не тріснув, а так і залишився на голові наче шолом. Гулі на лобі пекли-жарили, а третьому таке як тьфу. Помпо уперся спиною в стіну і часто моргаючи посміхався. Балумбієць суворо глянув і  різко зірвав пов’язку на стегнах.

- Ого-го! - вигукнула Ізаура.

 Двоє роззявили рота.

Третій нарешті рухнув.

 

Розбійники підпливали до берега. Моряки виплигували у воду і тягли шлюпки на сушу.  Слід порабатителів ступив на невинну землю.  Пірати розкладували зброю для ловлі рабів – аркани, сітки та всілякі мотузки з хитрими петлями. Пістолі розбійники використовували тільки аби нагнати страху, а це, найголовніший поработитель.

Капітан Джордж зібрав  дюжину розбіників і, поки команда готовилась до нападу, пішов на розглядини.

- Тримайся мене, - сказав Пью юнзі, - і дивись в оба, а то відкусять.          

- Вуха?

- А що в тебе є ще?

- Руки, ноги.

- І все..?

         Змія, роззявивши пащу зашипіла над самісіньким носом Кроні. Пью, встиг ножем відсікти гадині голову.

- Я ж сказав в оба.

         Юнга прилип до Пью йдучи за ним нога в ногу. Капітан Джордж йшов попереду натрапивши на якийсь слід. Шум з тріскотіння та тупоту ледь почувся з далека та й то одному юнзі.

- Пью, чув.

- Замовкни, - шикнув Пбю на малого. – Не бачиш я слухаю.

- Я ще нарахував.

- Що?

- Ніздрі. Їх теж двоє. Чи дві.

- Яйця мені в дупло!!! – крикнув Пью.

         Пірати повернулись туди звідки шуміло-гуло.  Величезний табун носорогів біг змітаючи все на своєму путі. Розбійники кинулись хто куди та пізно. Табун в одну мить розчавив розбійників.

- Яєли на єлі, - прошепотів юнга, дивлячись у вічі вожаку носорогу.

- Плигай! – крикнув Пью.

         Кроні спочатку зробив, а потом почув.

         Юнга тримався за ріг і тріпався на носорогові, як той прапор на вітру.

         Старий матрос розганяючи пил руками, сам себе просив:

- Забудь Пью. Забудь.

- Побратиме рататуй!!! – доніс вітер голос Кроні.

- Рататуй не рататуй, все одно получиш…

         Рима не склалася.

- Ху! – крикнув Пью, коли слон посадив його на ікла, а потім хобіт засунувши поміж ніг, закинув на спину.

- Батько мій мамонт, мати зайчиха! – збуджено крикнув Пью.

         Слон став на диби і, задравши хобот войовниче крикнув. 

- Надіюсь, що це не те, що я думаю, - сказав Пью, дивлячись на хобот, і, маючи надію, що то не Якова яки, ухопився за слонячі вуха.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше