Розділ 9

Тимур

Я вдарив себе по своїй тупій голові та ще дурнішому язику. Морок незадоволено рухався під курткою, я вдихнув та видихнув кілька разів і прискорив крок. Два рази на день зустріч з однією тією самою людиною в досить дивних місцях. Я увімкнув екран телефону і хотів загарчати 00:02, а я просто був посеред центру. Господи, прости.

Розстібнувши сильніше шкірянку, підпер кота обома руками, щоб тепло проникало в мої вразливі кінцівки та поспішив до нашої парубоцької забігайлівки.

Клацання умикача, за яким з'явилося жовте світло, заповнило довгий коридор. Я став на коліна й обережно дістав грудку живої шерсті. Морок слухняно виліз із видуманої кишені та пішов до своєї миски, я ж завернув у ванну кімнату. Стягнув кофту, джинси й спідню білизну. Гарячий душ утворив білий туман й огорнув, неначе простирадло. Гарячі струмені падали на волосся та котилися по оголеному животу, стогін вирвався із глибини горла та відлунав по усіх тонких стінах. Тонка талія, пухкі губи, русе волосся, усе це в одному тілі. Дивовижне, захопливе та до біса прекрасне. Мої пальці огорнули збуджену частину плоті, гірка насолода пройшлася по усіх венах. Запаморочення і кайф змішалися в одній кулі, що готова ось-ось вибухнути. Кубики преса напружилися, а рука сильніше стиснулася. Дрібні краплинки поту із водою котилися по обличчю і потрапляли на вуста — солонуватий смак розбух в роті й потрапив у невелику непримітну рану біля верхньої губи. Хвилина ейфорії пройшлася моєю серцевиною й ударила в саме ядро. Останній стогін насолоди вийшов із мене, залишивши лише тремтіння ніг. Вимкнув гарячу воду і на м'яких ногах пішов із ванни. Білий рушник тісно обліпив талію, прикриваючи усі місця, які щойно були надто чутливими та вразливими. Міцна чорна кава закрила дно турки, влив щойно закип'ячену воду та поставила на мілкий вогонь, чекаючи поки з'являться дрібні пузирі. Красиве нічне небо було видно із прозорих дверей балкона. Переливаю із турки в горнятку готовий напій і виходжу голими стопами на невеликий, недавно постелений килимок. Листя колихалося по асфальту — кафешки та магазини давним-давно зачинилися й залишилися лише тиша. Спокуслива, спокійна відчувається як батьківський поцілунок. Тепла гірка рідина розбухла на моїх смакових рецепторах. Сусідні під'їзди заховані від розпеченого місяця вони виглядають такими чужими й надто сучасними. Трохи далі, приблизно 20 хвилин пішки, видніється чорний дах старого будинку із масивними заборами, які прикрашають залізні завитки троянд. Я поставив горнятко на землю біля своїх ніг і знову прискіпливо придивився. Будинок ніколи не світився, там не було сміху. Галасу, діти боялися наближатися, а батьки забороняли. Дім, як і його історія, залишилися мертвими. Знову узяв каву і випив залишки одним глибоким ковтком. Осіння температура узяла перевагу над тілом, і виступили дрібні сироти. Скинув й розвішав вологий рушник на залізну сушарку, що стояла в кутку біля коричневого шкіряного дивану. Увійшов до своєї кімнати та впав на теплий плед, що спасав мене у найхолодніші весняні дні. Двері залишив відчиненими на випадок, якщо Морок захоче прийти до мене. Бо знову те кошмарне дряпання кігтів об двері я не переживу. Місячне сяйво падало на бежеву стіну й освітлювало робоче місце, на якому лежали акуратно складені блокноти з ручками та олівцями. Видруковані ескізи та невдалі плани будівлі лежали згорнутими калачиками паперу. Повернувся обличчям в подушку й зустрівся з пухким наповненням тканини. Тихе дряпання лунало по усій квартирі й не припинялися, доки кроки не зупинилися прямо біля мене. Я перелякано повернув голову й застережливо видихнув. На підлозі сидів Морок, який крутив хвостом, цілячись прямо в точку між моїми ногами. Не встиг зреагувати, як чорна істота уже сиділа між ногами й задоволено облизувала свою лапку. Я повернув голову знову прямо в подушку і закрив очі, бажаючи скоріше заснути. Зрештою, сон наздогнав й кинув мене в чорну прірву снів.

— Ти не підеш туди! — Мати кричала і вдарила із всієї сили по кухонному столі.

— Як ти смієш мені заперечувати? Батько перекричав маму й злісно дивився на неї.

Я не міг зрозуміти, де поділися ті закохані погляди, що з'являлися в них при якомусь спільному рухові чи під час вечері, де вони розмовляли своєю незрозумілою загадковою мовою.

Батько крикнув щось, чого я не зміг зрозуміти, й вийшов із дому, сильно грюкнувши дверима. Футбольний м'яч, що мама вчора купила у спортивному магазині, випав із худих пальчиків і покотився кудись в сторону річки, але я на це не звернув жодної уваги, а увійшов до хати із дверей, що вили до галявини.

Ні мама, ні тато не з'явилися за вечерею, я нагрів сам кашу зі стегном кролика та сів за пустий стіл, що лише вчора був оточений розмовами й сміхом. Дивне незнайоме відчуття стиснуло мої груди.

— Господи! — закричав від жаху та спогадів того дня, що став початком пекла.

Морок прокинувся й підсунувся ближче до мене, ніжно поклавши маленьку голову на стегно. Я проводив рукою по гладкій шерсті та заспокоювався, прислухуючись до свого скаженого ритму серця.