Шість років тому
Тепла літня погода піднімала настрій, птахи дзвінко співали, і легкий вітерець колихав волосся. Я сиділа коло озера, бовтаючи ногами у воді, очікуючи та спостерігаючи за кожним рухом.
Ось! Олексій! Нарешті я бачу його! З посмішкою я біжу назустріч.
— Привіт! Я вже зачекалась на тебе, — радісно обіймаю хлопця і очікую на взаємність.
Тільки він стоїть нерухомо, навіть не вітається. Від нього віє напруженістю і невдоволенням.
— Щось сталося? — стурбовано запитую.
Мене хвилює його відстороненість, адже він завжди був зі мною щирим, ніколи не втрачав жодної можливості поділитися увагою і теплом. Його присутність завжди приносила радість, а зараз вона приводить до болю та розчарування.
— Я їду. У місто. Назавжди. У мене є інша.— холодно викарбовує кожне слово.
Я дивлюся на нього з питанням у своїх очах, сподіваючись на якесь пояснення, але його відповідь залишає мене безмовною. Його слова глибоко зачіпили мене, немов гостре лезо, ріжуче кожен мій нерв. Чому це трапилося? Чому він змінився? Чому він вирішив піти, не намагаючись врятувати те, що у нас було? В грудях щось боляче ниє. На очах застигає пелена, я зморгую її.
— Це кінець? — Трясе, але я намагаюся стояти твердо.
— Це кінець. — Беземоційно каже він.
Коли він відходить, я відчуваю, як світ навколо мене зникає від болю. Це, мабуть, кінець, і я не знаю, як далі жити без нього. Спогади про наші спільні миті, обійми, посмішки – вони залишаються зі мною, але тепер уже як гіркий смак пройдених моментів. Невідомість майбутнього тепер виглядає як велика пустош, яка розчавлює моє серце. Чи зможу я пережити цей розлуч? Чи зможу знову знайти щастя? Чи варто намагатися знову відкривати своє серце для іншої людини, коли знаєш, як легко може бути його зламати?
Що зараз стане зі мною? Чи зможу я перетворити цю рану на щось сильніше? Можливо, це початок чогось нового, що принесе мені більше радості і щастя? Але чи зможу я коли-небудь забути його, і те, як ми колись були щасливі разом?
— Тоді навіщо ти прийшов, якщо попрощатися, то міг би просто попрощатися, не кажучи про свою нову дівчину, але ні! Ти хотів зробити мені боляче! Зрадник! Ненавиджу!
Я не чекаючи пояснень розвертаюсь на п'ятах і крокую геть.
#12710 в Любовні романи
#4761 в Сучасний любовний роман
#1931 в Молодіжна проза
#841 в Підліткова проза
Відредаговано: 09.06.2024