Заплутані долі

Розділ 2

Ліза
З нетерпінням я чекала на Олексія біля боулінгу в домовлений час. Коли він наблизився, коротко привіталася, але здивуванням поглянула на кулон у його руці. Відчуття, наче щось в моєму серці розірвалося і впало вниз, перешкоджало виразити свої думки.

— Звідки у вас цей кулон? — Мій голос тремтів від здивування і відчуття яке нахлинуло, хоча я намагалася тримати твердість.

— Лізо, я впізнав тебе, — промовив Олексій з глухою білью в голосі.

Відблиск у його очах відбивався глибоко у мені, згадуючи про наше минуле, моє перше кохання. Це було як жорсткий удар долі. Шість років минуло, а ми знову зіткнулися.

— Олексій, — тихо промовила я його ім'я, відчуваючи гострий смак болю у грудях.

У мені спалахнув гнів, який всі ці роки був прихованим всередині. І я запитала.

— Чому цей кулон досі у тебе? — обурено промовила я. — Ти сам все закінчив, і я добре пам'ятаю той день.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше