4

Тобі страшно?
Ти ж скульптура.

Вдих. Видих. Загрузка. Створення.
Фанта відкриває злиплі повіки і утрамбовує землю в голові. У голові вариться зелена суміш. Кип'ятиться. Випаровується і душить, обшпарює тебе пекучим паром. Вона масажує віски намагаючись втямити своє перебування. Безхатній бідненький котик валяється десь коло столика. Напевне впав уночі через свою журбу. У Фанти відчуття дежавю, чи погано продуманого плану. Різке урвище. Вона ніби щось пам'ятає, но це лише потріскане скло, яке ось-ось розсиплеться на порох і поколить твої голі ноги. Вона протягує праву руку в сторону столика і намагається щось там намацати, як робить це завжди вранці. На приліжковому столику порожньо. Лише світильник. Фанта прибирає руку. Щось лізе в голову як неприємні хробаки чи змії.
Бабуся.
Екран.
Люсія.
Бразилія.
Луї.
Немає.
Луї немає.
Фанта перебирає слова по складам у голові і розуміє лише одне. Луї. Її рідний песик. Єдиний друг. Товариш, який живе набагато менше, але так само як людина. Більше. Чому саме це?
Котра година? Вона піднімає голову сподіваючись знайти годинник, але його ніде немає, як і екранів. Здається їй доведеться побути печерною людиною. Визначати час за сонцем і прокидатись під спів пташок. Звичайно ж незважаючи на цей крутецький готель та країну. З балкону дує холодний протяг. Вона підіймається з ліжка. Жаркий ранок переміг нічний спокій. Хоча анітрохи не спокійний. Подушка та ковдра хрустять і витрушують пил, який видно на сонячному світлі. Фанта розпатлана і розгублена у цьому великому всесвіті у який щойно потрапила. Вона виходить на балкон досі у тому, чому приїхала. З підкошеними ногами і роззявленою ротякою, яка позіхає. Схід Сонця. Нове вбрання, світле та теперішнє. На вулицях вже де-не-де виходять ведмедики-трудівнички зі своїх кольорових будиночків. 

Море має колір валізи. Вона розмовляє з котиком. Вона повна і сумна. Тяжка і корислива. Котик співчуває валізі. А Бог співчуває Фанті. Він спить. І Він і він. На солом'яній канапі спить скручений шматочок правди. Він тремтить. Хутро роздуває літній ранковий вітерець. Живий песик. Фанта швидко відносить його на ліжко і загортає у діброву. Луї щасливий. Він прокидається. Інший Він спить.
Черв'яки у Фанти потроху починають вовтузитись та збирати портфель у школу. Вона стоїть на кухні. Без радіо і влогу на ютубі. У сарафані і безнадійності. Потрібно було прийняти душ. Думка пропливає. Мізки  рухають тілом. Фанта не хоче тіла. Воно важке і постійно щось потребує. Тут хвороби та болі. Вона хоче стати легкою та не мати фізичної форми. Стати сходом. Стати песиком. Десь у хмарах.
Фанта у ванній кімнаті. Вона знімає смердючий зім'ятий одяг і кидає його у кошик для білизни. Вона заходить у душ та вмикає воду. Промиває свою солодку газовану воду зі смаком апельсину. Руду солому, неначе муху, що потрапила до напою. По рукам у веснянках котяться вологі краплі, ніби напій застоявся і покрився плівкою. Офіціантка розбавляє його водою чи льодом для того, щоб зекономити соку. Фанта не пахне потом і різкими парфумами. Душ стає задушливою м'якою кімнатою. Без білих подушок. Де повітря-пар, а вона свіжовичавлений сік. Замість подушок прозорість, а далі шаршаві оливкові стіни. Фанта відчиняє душ і протягає руку до палітри відтінків на полиці. Хапається за найтемніший зелений рушник і витирає важке поле апельсинів. Далі бере малиновий гребінець і повільно проводить по волоссю. Воно трішки заплутане,тому викликає не дуже приємні відчуття на кінчиках. Але спочатку приємно масажує голову. Вона почищена апельсинка. У рижих крапочках, по яких стікає не до кінця витерта вода Фанта прямує до спальні за новим одягом з гребінцем у руці. Вона сідає на ліжко. Ковдра лоскотить дупу Фанти. Ворсинки здається обурені таким ставленням. Фанта і далі розчісує осінній сад. Вимиту шкіру приємно лоскотить та обгортає ковдра. Вона згадує себе маленьку. Розпечену та зварену після ванни з піною. Вона сміялась у прохолодному ліжку дивлячись улюблений мультфільм. І нічого тоді не хвилювало і не вдаряло. В житті було все добре, принаймні допоки малював телевізор та шматок ковдри охолоджував щоку. Це наразі спогад. Ніколи не відчуєш момент так барвисто і неймовірно, поки він не стане спогадом. Голова вже нашкрябана досхочу. Волосся вологе, а на душі пісня з мультфільму.
Валіза не закінчує розмову з жалюгідною іграшкою. Тіло розпорюють залізною блискавкою і дістають потрібні нутрощі. Здається то серце та печінка. Не точно. Там повно всякого. Але тепер море знов ціле. Воно починає розмову спочатку.

***

Час змін. Він вийшов з душу туманом. Інший Він спав. Він викручується теплотою над кавою. Трішки інший Він. Дим. Пар. Час. Фанта в футболці, яка пахне порошком для прання та дезодорантом. Вона намащує канапку кров'ю бідної баночки варення. Вона втрачає кров! Швидше телефонуйте у швидку. Пізно. На зубах вже хрустять кісточки малини. Апельсин їсть малину. Яке видовище! Малина вже не росте на кущику гріючись на теплому сонечку. Не гниє від атаки комах. Вона тепер кровава каша, яку почавили і запхали у скляну банку. Потім її купила якась жіночка і поставила у номері Фанти на м'ятну поличку. Фальш. Це скоріше суміш цукру, ароматизаторів та барвників. Там немає червоної безтурботної малинки. Вірно. Апельсинка ідентична. Смакує як якась фігня. Але ось у бабусі... Ні.
Гаряча кава обпікає піднебіння та горло і струмком вливається у шлунок Фанти. Чогось не вистачає. Зернят у хлібі? Шматків малини у джемі? Цінності теперішнього? Голос. Де голос? Голос жіночки, яка розповідає про свій сніданок, гігієну, чи в крайньому випадку про похід у туалет. Де те, що вихваляє косметику бозна-якого бренду, чи бежевий топ? З качиними губами, ледь вимовляючи слова. Крім фальшивих слів є ще штучний рот. Ось це співвідношення бридких жінок. Вони вихваляють на своїх відео екрани. Фанта дивиться. Дивиться у стелю, де у її пам'яті качка. Знаки та людина. Що взагалі означає людина? Хто такий насправді людяний? Що означає це слово? Чому людей називають тваринами в поганому сенсі, а тварин людьми в хорошому? «О, подивись який цей песик розумашка, прямо як людина!»
Фанта трусить головою. Вона задає надто багато важливих питань. Файли шукають місце.
Дзень.
Успішно.