37

Дні, тижні пройшли непомітно. Я навіть встиг все не один раз обдумати. Чи правильно я все роблю, чи не помиляюся? Але всеодно повертаюся до думки, що мені потрібно їхати. Я кохаю Мері більше за життя. Бажаю, щоб вона була щаслива, тому хочу подарувати їй не забутні почуття, здійснити її мрію. Вчора я провів з цією прекрасною дівчиною весь день ми гуляли парком, їли,  її улюблене ванільне морозиво, пили шампанське з кристальних келихів і дивилися фільм. Насолодилися один один настільки це було можливо. Я намагався запам'ятати кожну деталь та рису її обличчя, запах волосся.Сумки вже чекають мене в коридорі. Робочі справи я переклав на нещодавно найманого працівника Сергія.Автомобіль, який я замовив ще вчора ввечері заїде за мною за годину. Я сиджу в  кімнаті перечитую свої запаси згадую себе тоді, коли кохання в мені тільки, тільки зароджувалося і почуття з кожним днем ставали міцнішими. Я підкреслюю все написане мною на останній сторінці, тому що це буде вже нова сторінка мого життя. Історія продовжиться. Допоки я сидів і роздумав, писав, переглядав давніші записи,автомобіль чекав на мене. Я поклав записник і олівець у сумку. Я думаю, що подорозі і на далі я буду занотовувати свої враження. Виніс речі, сумки,замкнув двері на декілька замків, перевірив чи надійно замкнув. Сів на переднє сидіння біля водія він мав незвичайні голобі очі кольору морської хвилі та дуже темне волосся, як сажа.  Хлопнув дверима кілька разів, тому що двері погано закривалися і ми рушили. Водій був досить цікавою особистістю. Я багато з ним розмовляв. Найбільш мене здивувала його брутальна зачіска та виглажений без жодної складки одяг. Цитую його слова:" Колись я навіть не міг подумати, що буду працювати на такій роботі... життя цікава річ юначе. Ти навіть не знаєш, не думаєш, що з тобою може трапитися завтра, або навіть за кілька годин, хвилин. Ми всі живемо в моменті не замислюючись до певного часу".Виявилося, що він має досить цікаву історію свого життя, яку розповідав мені протягом всієї дороги.