31

На годиннику тринадцята година. В мене розпочалася обідня перерва, яка триватиме до чотирнадцятої тому я вирішив піти до кафе поблизу. Зайшовши в заклад оглянув весь зал і , як раз залишився один вільний столик для мене. Я присів до мене підійшов молодий офіціант і я замовив червоний борщ з пампушками. Офіціант попередев, що замовлення потрібно почекати приблизно тридцять, сорок хвилин. Я кивнув головою на знак згоди і попросив принести стакан негазованої води з лимоном. Надворі неймовірна спека. Далі бачу, якогось знайомого чоловіка, який заходить до кавярні в сонцезахисних окулярах, одягнений в темні джинси сірого кольору та рубашку. Він обернувся в мої сторону, зняв окуляри і ми пересіклися поглядами. Це був Артем. Я махнув рукою, щоб він підійшов до мене. Він наближаєть до мого столика. Вітаюся та пропоную присісти. Він сідає ,елегантним помахом руки кличе офіціанта, робить замовляння. Далі ми багато розмовляємо про роботу, пооекти, відпочинок, плани...

- Доречі, я сьогодні телефонував до тебе.

 - Так? - перепитує Артем.

 - Так хотів, де що запитати. 

- Ох, вибачаюся. Я змінив нещодавно телефон, якісь проблеми з зв'язком. Про що ти хотів запитати ?

 - В мене таке питання. Чи є в тебе який підробіток, чи можливо ти знаєш таких людей ? Вкрай необхідно.

 - Ммг... Я тебе зрозумів. Такі послуги я особисто не надаю, але знаю одну людину, яка набирає людей на роботу. Доволі хороші умови, зарплата. В мене одногрупник був і зараз там працює на якійсь високій, престижній посаді. Але це закордоном. Як що тобі так підходить...

- Так підходить, а закордоном це де ? Точніше.

- Австрія

 - Скільки я буду отримувати ? 

- Наскільки я пам'ятаю то п'ять, вісьм тисяч євро на місяць. Я бачу ти зацікавився то я можу залишити номер телефону більш детальніше обговориш, бо я не в курсі всього.

 - Так дякую, я був би щиро вдячний. 

- Я зараз тобі на серветці напишу, зачекай.

І вже офіціант приносить обід все дуже апетитне та , як завжди смачно виглядає.

 - Дякую Вам! - в один голос говоримо.

- Тримай Артуре - вигукнув трішки голосніше Артем.

 - Дякую. 

Далі ми скакували смачними стравами, розмовляли про різне. І я поглядаючи на телефон я помітив, що вже без п'ятнадцяти чотирнадцять. Час обіду підходив до кінця. Попросив рахунок. Заплатив за обід та чайові подякував другові за проведений час і пішов до офісу працювати далі. Через кілька хвилин до мене прийдуть далі клієнти. Закінивши працювати на годиннику було вімінадцята година, вечір. Я прямую змучений цим насиченим днем додому. Як завжди проходить вечірня рутина. І я сиджк перед сном за столом записую останні враження в записник. Наводжу будильник на сьому годину ранку і лягаю спати. І поринаю в сон.