Записник кохання

21

-Навіть незнаю, думаю. О, а ти казав, що навчиш мене грати в шахи на цих вихідних це ще в силі ? - Запитує з зацікавленістю вона.

- Так, звісно.

 - О , то це добре. То ти не проти будеш, якщо я візьму з собою подругу ? Разом познайомлю вас.

- Не проти, звичайно. Я думаю, це буде весело проведений час для нас всіх. 

- Так, буде не сумно обіцяю. - З посмішкою відповіла. 

І ми вже підійшли до паркану будинку Мері. Я побажав їй гарного вечора. Помахав рукою і вона теж у відповідь. 

- До завтра, - гукнувши в слід промовила Мері.

 - Так, до завтра, - обернувшись на пів бока гукнув Артур.

Прийшовши додому переодягнувся, запалив газову плиту на яку поставив чайник зі сталі пофарбований у світло білий, аж білосніжно синій колір, долив води, запалив свічку. Сиджу на дерев'яному стілці зі спиною.Дивлюся у вікно крізь палаючу свічку , яка тріщала та обігрівала невеличку кімнату на вітки дерев, які коливаються Передімною лежить на столі записник і я записую останні рядки цієї сторінки під гудіння чайника на плиті. Заварив м'ятний чай з лимоном без цукру. І покрокував у свою спальну кімнату, сів за письмовий стіл поклавши поряд записник і поставивши щойно заварену чашку чаю. Перечитував кілька хвилин тому написану сторінку, випив чай. Завів будильник на восьму годину ранку. І ліг спати, але заснути ще довго не міг. Періодично подивлюючись на годинник. Дванадцята, перша, друга, третя година ночі ... і нарешті я зімкнув очі і поринув в довго очікуваний сон.

 

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше