-Навіть незнаю, думаю. О, а ти казав, що навчиш мене грати в шахи на цих вихідних це ще в силі ? - Запитує з зацікавленістю вона.
- Так, звісно.
- О , то це добре. То ти не проти будеш, якщо я візьму з собою подругу ? Разом познайомлю вас.
- Не проти, звичайно. Я думаю, це буде весело проведений час для нас всіх.
- Так, буде не сумно обіцяю. - З посмішкою відповіла.
І ми вже підійшли до паркану будинку Мері. Я побажав їй гарного вечора. Помахав рукою і вона теж у відповідь.
- До завтра, - гукнувши в слід промовила Мері.
- Так, до завтра, - обернувшись на пів бока гукнув Артур.
Прийшовши додому переодягнувся, запалив газову плиту на яку поставив чайник зі сталі пофарбований у світло білий, аж білосніжно синій колір, долив води, запалив свічку. Сиджу на дерев'яному стілці зі спиною.Дивлюся у вікно крізь палаючу свічку , яка тріщала та обігрівала невеличку кімнату на вітки дерев, які коливаються Передімною лежить на столі записник і я записую останні рядки цієї сторінки під гудіння чайника на плиті. Заварив м'ятний чай з лимоном без цукру. І покрокував у свою спальну кімнату, сів за письмовий стіл поклавши поряд записник і поставивши щойно заварену чашку чаю. Перечитував кілька хвилин тому написану сторінку, випив чай. Завів будильник на восьму годину ранку. І ліг спати, але заснути ще довго не міг. Періодично подивлюючись на годинник. Дванадцята, перша, друга, третя година ночі ... і нарешті я зімкнув очі і поринув в довго очікуваний сон.
#5118 в Любовні романи
#1213 в Короткий любовний роман
#1251 в Жіночий роман
Відредаговано: 16.06.2024