Вже час на годиннику наближався до сьомої точніше була шістнадцята година п'ятнадцять хвилин. Тому відклав всі свої справи і замовив подарунок. Це були квіти знову білі лілії у тій самій квітковій доставці. Буквально через п'ять хвилин кур'єр зателефонував і чекав мене біля офісу. Як зазвичай замовлення прийшло,як найшвидше. Квіти в цій компанії накращі і найсвіжіші. Я потехеньку зібрався і повільно пішов до кав'ярні , де чекала мене Мері. Ми зустрілися я обережно її обійняв, подарував квіти. Вона була задоволена тому, що це її улюблені. Після роботи ми все таки були стомлені, але мали піднесений настрій. Ми спочатку вирішили прогулятися по місцевому парку. Розмовляли, сміялися , доречі , в Мері чарівна посмішка, наспівували пісні. Годували качок біля невеличкої водойми. Ми були разом, як одне ціле. Я зрозумів, що таке щастя коли ти ні про , що не думаєш просто насолоджуєшся проведеним часом , яке я так рідко в своєму житті відчував. Нажаль. Але зараз не про це. Не хочу писати про смуток та печаль не той настрій і час . Ось такий цікавий момент з нашої прогулянки. Йшовши розмовляючи до мене підбігла із за спини молода дівчина ім'я якої я навіть незнаю. Вона була одягнута в скромну сукню за коліна з квітковим принтом, довгими рукавами, вишитими комірками, білою косинкою на голові, яка збирала її волосся та яскраво чевоною помадою на вустах. Вона шарпнула мене акуратно за плече тримаючи в руках велику корзину морозива з ріноманітними смаками. Нерозуміючи, що відбувається я повернувся, призупинився а Мері пішла повільно далі розповідаючи якусь історію з життя.
- Чоловіче, я вибачаюся. Купіть морозиво коханій дівчині їй буде приємно. - Напів голоса промовила вона.
#5118 в Любовні романи
#1213 в Короткий любовний роман
#1251 в Жіночий роман
Відредаговано: 16.06.2024