11

Пообідав купленим тістечком та нашвидкоруч приготовленою кавою. Клієнтів, роботи, консультацій було вдосталь. Люди однин за одним приходили до мене з певними питаннями, складними ситуаціями, які потрібно швидко вирішити. Ці чотири білі стіни навколо мене буквально витісняли з цього середовища. Сьогодні мені вкрай було тяжко тут знаходитися. Але я з часом так занурився в улюблену роботу, що навіть не помітив, як прошов час і на годиннику я побачив без п'ятнадцяти сьому. Робочі моменти я не встиг вирішити в робочий час тому взяв документи з собою на доопрацювання.Я зібрав всі важливі речі, які мені були потрібні вдома, замкнув двері кабінету. Далі вийшовши на подвір'я замкув двері невеличкого офісу. З думкою -" Нарешті закічився цей сумбурний день. Я зможу відпочити за чашкою смачного чаю. Зараз подорозі зустрінуся з Мері. На мене чекає затишний вечір"- подумав Артур і покрокував на зустріч леді в сторону кафе (зазначеного місця зустрічі). І ось я підходжу до кафе, передімною стоють силует дівчини. Ми привіталися хоча бачилися ще зранку. І разом пішли повільним кроком. Розмовляючись про повсякденні, буденні і робочі справи. Я запитався про її роботу. І ми почали спілкуватися про її смішних клієнтів. Розповідала цікаві історії про чудернацькі питання, які вони завжди задають. Сміялися. Провів її додому. Я ще зайшов в крамницю поблизу мого дому купив смачних зефірок виробника "АВК".  Прийшовши додому прийняв душ,переодягнувся і помітив, що запах її парфюмів залишився на моєму костюмі. Пригорнув його до себе і повісив в гардеробну. Навів годинника на шосту ранку.Зараз сиджу на кухні розмислюю. Свище гул від кип'ячого чайника, їм придбані зефірки і на цьому буде закінчуватися мій день...