2

Десять років тому 

Травень 2001 рік

Події відбуваються у невеличкому селі Звенигород, що на Львівщині. На перший погляд здається маленьке містечко, але воно приховує в собі страшну історію невзаємного кохання. Тут зустрічаються  молода дівчина Мері яка працює модельєром-стилістом в невеликій компанії цього міста і Артур юрист, який працює на себе винаймає офіс для роботи.

Теплим весняним вечором сидячи на веранді Артур милувався заходом сонця та сходом першої зірки. Він з задоволенням тут залишався, віпочиваючи на самоті від тяжкого трудового дня і згадував цю милу і прекрасну дівчину яку сьогодні бачив зрання точніше її статуру, запах парфумі, ходу, манери. Все в ній було ідеально. Її звали Мері. Вона мала пишні форми, плоский живіт та стрункі ноги, округле миле обличчя, кучеряве руде волосся, але найпривабливішою рисою були зелено-голубі очі. Розумілася в модних тенденціях і завжди носила ошатні сукні. Вона була яскравою панянкою і звичайно виділялася з поміж інших. Ця дівчина приїхала у наше поселення близько місяця тому і багатьом запала в серце своєю елегантністю та манерами. Тож конкуренція на руку і серце пані досить велика.

Я вирішив писати все, що пам'ятав і бачив про Мері в записник кожну детал. Щоб нічого не забути і перечитувати коли буде сумно, або погано на душі, щоб знову поринати у той час ,і проживати все знову , і знову.

З записника

Сьогодні 5 травня вечір майже сутінки. Я як завжди сиджу на веранді слухаю жужання комах, зустрічаю зірки, проводжаю захід сонця, насолоджуюся запахом повітря. І наважився записати першу сторінку. Це так для мене важливо і я дуже хвилююся. Пообіді я познайомився з прекрасною Мері. Вона була одягнута у білу шовкову сукню, яка підкреслює талію та з накинутим на плечі в'язаним коричневим кардиганом. Ми так багато розмовляли на різні теми наприклад про улюблені квіти,погоду. Доречі її улюблені квіти - лілії. Смакували запашною кавою. Як банально скажете ви,але для мене це подих свіжого повітря. Мені так приємно і цікаво з нею розмовляти на будь-які теми навіть, якщо вони здаються дивними чи банальними. Я навіть зробив їй комплімент.