Балійський дзен та спокуса стати інфокоучем

Балі зустрів нас вологістю тропіків, запахом франжіпані та повною відсутністю будь-яких ознак під’їзних баталій. Я лежала на терасі вілли, спостерігаючи, як сонце повільно занурюється в океан, а Бос, який за ці кілька днів встиг опанувати мистецтво балійської сієсти, розлігся прямо на дошках підлоги. Люцифер, гордий, як справжній володар джунглів, вивчав місцеву фауну, абсолютно ігноруючи існування людей.

Галина, певно, досі сиділа вдома біля своєї морозилки, продовжуючи “заморожувати” проблеми. Сподіваюся, вона не переборщила, бо розморожувати її квитанції за комуналку буде ще тим квестом.

Я ліниво гортала стрічку соцмереж. Один пост за іншим: успішні жінки в білому лляному одязі з дуже серйозними обличчями вчили, як “відкрити чакри гаманця через дихання маткою”, “активувати енергію достатку” і “прокачати жіночність через квантові стрибки уві сні”.

Я подивилася на свій рахунок у банку, потім на краєвид, що відкривався перед віллою, і в голові майнула іронічна думка.

“А що, якби?..”

Стати інфокоучем. Відьма, яка вчить "дихати маткою", щоб клієнти вчасно здавали гроші. Я могла б продавати курс “Як розпізнати домового в радіоняні: гайд з технічної безпеки” або “Майстер-клас з ігнорування сусідок-екзорцистів”. Мільйони підписників, рожеві антистреси як мерч, курси по 500 доларів за сеанс...

Я уявила обличчя Галини, якби я запропонувала їй курс “Дихання маткою для фінансування відпустки”. Вона б, напевно, поклала той рожевий сувенір мені на лоб як оберіг від бісівської гордині, примовляючи, що це все від лукавого.

Бос ледь відкрив одне око, кинувши на мене такий погляд, ніби казав: “Даро, навіть не думай. Ти ж нормальна людина, не продавайся цій нісенітниці”.

Я засміялася і відкинула телефон убік.

— Ну що, фамільяри, — сказала я, потягуючись, — мабуть, бути справжньою відьмою, яка просто хоче відпочити від репетиторства і графіків, — це все-таки чесніша робота, ніж вчити світ дихати органами, про які вони тільки в підручниках біології читали.

Сонце остаточно пішло за обрій, і навколо запала тиша, яку не могла б порушити навіть найактивніша Галина. Справжня магія — це коли ти нарешті не маєш жодного плану на наступну годину, а поруч — лише вірні друзі, які не потребують ніяких курсів чи заклять.

Бос задоволено зітхнув уві сні. Ми були вільні. І це була найкраща магія, яку я коли-небудь вигадала.