Сьогодні вранці на моєму порозі з’явився хлопець, який виглядав так, ніби він прямо зараз знімає сторіз про «успішний день відьми». Світлодіодна лампа-кільце на штативі в одній руці, смартфон у іншій — Стас був готовий підкорювати алгоритми.
— Даро, мені потрібен ритуал на віральність, — заявив він, навіть не привітавшись. — Я хочу, щоб мої відео з «магією» залетіли в рекомендації. Мені треба мільйон підписників до кінця тижня!
Бос, який до цього дрімав, навіть не поворухнувся, лише видав звук, схожий на скептичне зітхання. Люцифер, оцінивши Стаса одним поглядом, вдав, що його взагалі не існує — для кота це найвища форма зневаги.
— Стасе, віральність — це не про магію. Це про контент, який цікавий людям, а не про те, скільки свічок ти спалиш у кадрі. Ти хочеш, щоб я «зачарувала» твій профіль? Можу запропонувати закляття «Регулярний постинг» і «Якісний монтаж». Дорого, але працює безвідмовно.
— Це надто складно! — вигукнув він. — Мені треба щось... езотеричне! Може, приворот на лайки?
В цей момент двері, звісно, відчинилися. Галина. Вона прийшла «контролювати енергетичний фон», але, побачивши Стаса з його професійним освітленням, зупинилася як вкопана.
— Це що за допит? — тицьнула вона пальцем у лампу. — Ти тут що, знімаєш таємні зібрання? Даро, він же шпигун! Він знімає твою «кухню» і продає на телебачення!
— Це блогер, Галино, — я намагалася не розсміятися, — він хоче стати зіркою соцмереж.
Галина подивилася на Стаса, потім на його «кільце» світла, і її очі загорілися. — Блогер? А про бабусь у нього є відео? А про те, як правильно варити борщ, щоб чоловіки не тікали? Якщо ти не знімеш про мене, то в моєму під'їзді тобі не жити!
Стас, який сподівався на «езотерику», раптом опинився в лещатах Галини, яка почала диктувати йому свій контент-план на найближчі три роки.
— Стасе, бачиш? Твій перший «віральний» контент сам прийшов до тебе в руки. Галина — це готовий тренд. Знімай її — і якщо не станеш популярним, то принаймні отримаєш безкоштовний майстер-клас з виживання в під'їзді.
— Ви знущаєтесь? — Стас виглядав так, ніби його щойно покусали алгоритми.
— Це життя, — я посміхнулася. — Хочеш мільйон? Працюй з тим, що є. А тепер — геть з моєї квартири.
Коли вони вийшли, я почула в коридорі, як Галина змушує Стаса знімати її «у світлі лампи, щоб зморшки не було видно».
— Ну що, здається, у нашому під'їзді з'явився новий «лідер думок». Сподіваюся, він хоч навчиться правильно виставляти світло, бо Галина точно не терпітиме поганої картинки.
Бос задоволено ліг на килимок, нарешті насолоджуючись тишею.