Записка №7: Про те, як «Божий одуванчик» вирішив розібратися Галиною радикально

Я думала, що бачила все, але ранок почався з візиту пані Стефанії з першого поверху. Пані Стефанія — це втілення ніжності: біла хусточка, в’язана кофта, очі, в яких читається виключно світло та спокій. Але сьогодні в її очах горіло бажання, гідне інквізиції.

— Дарочко, — почала вона, зсуваючи на стіл переді мною пачку солі та баночку з якоюсь сумнівною трав’яною сумішшю, — навчи мене, як навести порчу на понос. На Галину.

Бос, почувши ім’я своєї «улюбленої» сусідки, підняв вуха, а Люцифер знову виліз з-під крісла, наче очікуючи на видовище.

— Що сталося? — запитала я, намагаючись не засміятися. — Галина знову приносила вам брошури про кінець світу?

— Вона приходить щодня! — голос пані Стефанії тремтів від обурення. — Вона сідає на мою лавочку і годину розповідає, що мені вже час думати про Царство Боже, що треба віддавати речі, готуватися до вічності... Яка вічність?! Я вчора забронювала путівку в Єгипет! У мене там аквааеробіка! Я хочу танцювати на пляжі, а не слухати її лекції про те, що мої капці занадто яскраві для «підготовки до переходу»!

Я зрозуміла: Галина нарешті знайшла гідного супротивника.

— Пані Стефаніє, — я відсунула сіль, — порча на понос — це надто дрібно. Галина має настільки «зашлаковану» енергію, що ваш ритуал може просто відскочити від неї і вдарити по вашому ж травленню.

— Тоді що робити? — вигукнула жінка. — Вона мені все життя отруює!

Я задумалася. Це був шанс.

— Є інший спосіб. «Закляття невидимки для сусідських язиків». Коли вона почне говорити про смерть — ви просто дивіться крізь неї і запитуйте: «Галино, а ви не знаєте, як підтягнути сідниці в домашніх умовах?». Її «енергетичний щит» розлетиться на друзки від самого лише абсурду.

Пані Стефанія подивилася на мене, потім на банку з травами, і її обличчя розпливлося в хитрай усмішці.

— Дякую, Дарочко. Це навіть краще за порчу.

Коли вона вийшла, я почула з коридору розмову. Галина щось голосно віщала, а потім настала тиша. Потім почувся голос пані Стефанії: «Галино, люба, у вас такі мішки під очима, ви що, всю ніч про Страшний Суд читали? Може, вам крем хороший порадити, а то ви в Царство Боже з таким виглядом не пройдете?».

З-за дверей почувся звук шоку — Галина явно не очікувала, що її зброя обернеться проти неї.

— Ну що, Босе, — я глянула на пса, — здається, наші сусіди вирішили свої проблеми самотужки.