Є лише одне почуття, почуття страху. Раніше найбільш полонив страх перед невідомим. Проте тепер страх чітко виокремив свої границі – це страх повторити та пережити те саме. Страх цілком зрозумілий і оправданий. Кажуть, що потрібно ризикувати. А чи варто? А чи зможеш ти пережити ту саму невдачу? А разом з тим, розумієш, що без нього вже не можеш. Що тобі потрібна його присутність. Потрібна його підтримка. Потрібен його сміх. Сумуєш, як тільки він зникає з поля твого зору. Хочеш постійно бути поряд, хоча б інколи торкатися його, наче випадково. Вдихати його запах і намагатися усе-усе до дрібниці запам’ятати, аби сум за ним не був таким печальним.
***
Чому ти в моїх думках? ЗАВЖДИ. ПОСТІЙНО. Безперервно. Я намагаюсь не думати, взагалі. Відволікаюсь на якісь дрібниці. Але навіть в цих дрібницях я бачу тебе. Я бачу твої очі. Бачу твою посмішку. І все моє бажання зводиться до одного. Я хочу до тебе. Я хочу бути поряд.
***
Візьми мене за руку, я хочу відчути тепло. Не відпускай. Тільки ніколи не відпускай.
Обійми мене, я хочу відчути захищеність. Не відпускай. Тільки ніколи не відпускай.
Поцілуй мене, я хочу пристрасті і ніжності. Не зупиняйся. Тільки ніколи не зупиняйся.
Не кажи, що кохаєш, а покажи мені це.
***
Спочатку ти кажеш про те, що нічого не хочеш. Що ні з ким не зустрічатимешся. Ніколи. А потім все робиш з точністю та навпаки. Але ж знаєте, як воно буває? Ти справді свято віриш, що так і буде і що тобі нічого не треба, тільки спокій і все. А наступного дня з'являється людина, як сніг на голову і щось змінюється. Взагалі все змінюється. Його ставлення до тебе не таке, як зазвичай ти звикла бачити. Його почуття до тебе не такі, як ти звикла відчувати з боку інших, минулих твоїх залицяльників. Турбота, ніжність – це зовсім інше. І всередині тебе щось клацає. І твої почуття зовсім інші вже, і мурашки по всьому тілу від його дотиків. Все інакше. Ти віриш цій людині. Як нікому ніколи. Комфортно, тепло, ніжно, невимушено, спокійно те, що тобі так не вистачало. Те, чого, по суті, не було, ні з ким і ніколи.
Ось як буває, одна людина у твоєму житті багато змінює.
***
Коли тебе кидають в цей же день
Турбота – це, коли він каже, що спеціально не духався, щоб не було так тяжко. А мазохізм – коли останні хвилини намагаєшся ще надихатися ним.
Відредаговано: 03.09.2025