Записки травмованого серця

самотність

Самотність – справа добровільна, так би мовити. Начебто і не влаштовує той факт, що одна, і нудно, і сумно, безвихідь, порожнеча. А начебто, як і змирилась з цим, і приймаєш як щось неминуче. Якщо так не хочеться відчувати цю самотність, то чому всіх уникаєш, чому відмовляєшся від зустрічей, побачень? Значить, тебе все влаштовує? Ти зробила власний вибір. Чи не так? Починаєш перебирати думки. Що не так, що сталося і коли, чому так поводишся? А відповідь проста – страх! Востаннє ступати на граблі не хочеться. Ось і виходить, що самотність, як варіант, вибираєш свідомо. І єдиний вихід не відчувати при цьому порожнечу – примиритись, прийняти як належне.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше