Записки травмованого серця
З чистого листа
Відкриваємо шухляду, дістаємо звичайний нами потріпаний зошит, продовжуємо писати до болі знайомі вже слова. Під цим зошитом вже який рік поспіль продовжує лежати гарний новий блокнот, але все ніяк не наважуємося його розпочати. Інколи ти береш його до рук, гортаєш білі сторінки. Вдихаєш свіжий запах паперу і, з важким «ех», закриваєш та кладеш назад. Так важко розпочати ці нові сторінки життя.
Кожний ранок ми хочемо розпочати нове життя. Обіцяємо, що саме з цього понеділка почнемо з чистого листа. Обманюємо себе в котрий раз, але продовжуємо вірити, що колись це станеться. «Життя з чистого аркуша? Ні, не чула!» І продовжуємо далі заповнювати аркуші чернетки. І нам інколи здається, що так краще, завжди можна повернутися до попередніх сторінок, згадати минулий досвід. Хоча насправді це страх. Страх щось змінювати. Страх, що буде гірше. Хоч куди вже гірше, коли ми до біса прагнемо спалити цю стару товсту чернетку. І, бажано, щоб разом з нею неприємні спогади також стерлися з пам’яті. Почати життя з чистого аркуша чи продовжити чернетку? Вибір з непростих. Потрібно бути справді сильним аби не просто хотіти щось змінити, але й нарешті зробити цей крок. Крок уперед. В будь-якому випадку це вже буде крок уперед.
Відредаговано: 03.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
