Записки раненої пташки
Осіння застава
Шуршить під ногами багряне листя,
Мороз обпікає холодом руки.
Осінній лозунг: «Зима уже близько»
Відлітає у Лету як і літні малюнки.
Я стою на межі, на осінній заставі,
Де по праву руку вже мінус, а по ліву ще плюс.
Мені зовсім не холодно, мене гріє кава.
Та й холоду в принципі я не боюсь.
Все має свій кінець і має початок,
Все живе вмирає, щоб відродитись знов.
90 днів зими – календарний податок,
Який ми сплачуємо за літнє тепло.
Допиваю каву і біжу у реальність,
Хоч причини для спіху зовсім немає.
Це звучатиме як звичайна банальність:
Не можливо спізнитись, якщо тебе там чекають.
Відредаговано: 01.09.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
