Записки раненої пташки

Флірт у космосі

Ти такий недосяжний, майже примарний
і зовсім не віддаєш тепла.
Мій страх екіпажний, противорадарний,
як знаєш, виходу звідси нема.
Притягуєш мене, гравітаційний геній,
через простір і час думками,
Крізь шкіру ревно наповню легені
твоїми словами.
Нехай зірвуть всі зірки салютом,
Мій безмежний простір
Нехай назвуть емоційним блудом
Ці походи «у гості».
Твоя система продукує лиш шум,
Бісова модуляція.
Ця проблема нагонить сум,
Потрібна фільтрація.
Мої приймачі колись уловлять
Твій корисний сигнал.
Мов гострі мечі твою душу проколить
Відмови удар.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше