Записки раненої пташки

Літня меланхолія

Зірвала ще один листок календаря,
а там - літо! Шкода, що не початок.
Та бачу: золотом вкривається земля,
ще трішки й осінь наведе порядок.
Ще трішки й холодом просякне той пісок,
на якому вчора ми лежали.
Ще кілька днів і покличе знов дзвінок
Всіх школярів у святкові зали.
Зовсім скоро полетять вже журавлі
у пошуках вічного тепла,
Прийде туман, заморозки і дощі,
і я подумаю, що світла геть нема...
Та це не правда. Воно завжди тут.
Десь глибоко у зоні плеври.
І хоч це літо вже не повернуть,
Та плакати за ним даремно.

Тетяна Гобатюк

Подобається

#1935 в Різне
#460 в Поезія

У тексті є: збірка віршів

Відредаговано: 01.09.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись