Записки раненої пташки

Як смішно мало для щастя треба

В повітрі чути запах абрикос.
Такий густий... і стелиться мов дим.
По тілу пробіг легкий мороз,
Я пам‘ятаю як їли їх малими.
Ставали навшпиньки, вилазили на дерева,
І всі щасливі, всі були при ділі.
Як смішно мало для щастя тоді треба -
Лиш абрикос, далеко ще не спілих.

Тетяна Гобатюк

Подобається

#1919 в Різне
#460 в Поезія

У тексті є: збірка віршів

Відредаговано: 01.09.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись