Записки раненої пташки

Кільце Сатурна

Сумно і смішно водночас,
І страшно з третього боку,
Коли ти біжиш босоніж
І зовсім не знаєш дорогу.
Коли заплутався так
Що й немає у кого спитатись,
І лиш чекаєш на знак,
А він не хоче з‘являтись.
Піднімаєш очі до сонця,
Питаєш поміч у Бога,
Не знаючи, Кільце Сатурна
Горить на твоїй долоні.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше