Записки раненої пташки

Дорогоцінний час

Як страшно проснутися зранку
І зрозуміти, що все було даремно,
Що не радує ні сад цей, ні ґанок,
І що жив весь час лиш «бо треба».
Боляче згадати ті мрії,
Яким так і не судилося збутись,
Усвідомити, що стержень надії
Мусив під битом загнутись.
Як не хочеться вірити в погане
І втішатися, що «буває і гірше»,
Як страшно проснутися некоханим,
Або не кохати більше...
Поки ще є бажання і час
Творіть безумні речі!
Поки ще вогник той не погас
Порушуйте уявні межі.
Поки молодість не пройшла
Не піддавайтесь печалі та суму,
Пам‘ятайте, що назад життя
Не повернути ні за які суми.

Тетяна Гобатюк

Подобається

#1919 в Різне
#460 в Поезія

У тексті є: збірка віршів

Відредаговано: 01.09.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись