Записки раненої пташки

Про ревнощі

Ти знову у мене гостюєш?
Непрохана хвороба мого серця.
Скажи, ти за мною сумуєш
Чи ніяк не знайдеш дверці?
Та скільки ж можна душити,
Топити, палити, рубати...
Ти ж знаєш, мене убити
Не зможе і сотня катів.
Моє сумління чистіше за сніг
Той, що лиш збирається впасти,
А ти, як той бруд, що до ніг
Чіпляється і не хоче відпасти.
Скільки можна отруюювати душу?
Вимітайся із неї скоріш!
З собою впоратися я зможу,
А ти мене не хвилюєш більш.

Тетяна Гобатюк

Подобається

#1935 в Різне
#460 в Поезія

У тексті є: збірка віршів

Відредаговано: 01.09.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись