Як хочеться інколи сісти у потяг,
Поїхати туди, де ніхто не знає,
Прокласти по житті нові дороги,
Знаю, в кожного таке буває.
Знайти те місце, де сонце світить
З кожним днем тільки ясніше,
Де, якщо й зима, то це - сніг і діти,
І їхній сміх усіх голосніший.
Де, якщо й дощ, то тільки теплий,
Де, якщо біда, то друзі не зрадять,
Вирішуються просто усі проблеми
І з чистою душею даються поради.
Цілують міцно, кохають щиро,
Цінують кожен прожитий день,
Немає ні бідних там, ані сиріт.
Залишилось лише дістати білет.
І таки знайду колись, я у це вірю,
Віддам останнє, що було у кишені,
Прибіжу на перон і зрозумію,
Що завжди була на кінцевій.
Відредаговано: 01.09.2023