Записки раненої пташки

Цугцванг

Моє життя в полоні болю,
Цього уже не зупинити.
Сумна й пуста циклічність долі
Не дає шансу мені жити.
Політ. Падіння. Знов політ
І прямо в прірву. Так знайомо!
Чим далі йду, тим більше світ
В моїй душі добро хоронить.
Вже скільки сили полягло
У війні за чесність. І де ж та правда?!
Чи варте воно того було
І чи наступить таки завтра?
Та все ж я вірю у добро,
У мужність, волі силу…
Хоч знаю – злетіти не дано,
Та розправляю знову крила.

Тетяна Гобатюк

Подобається

#1935 в Різне
#460 в Поезія

У тексті є: збірка віршів

Відредаговано: 01.09.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись