Записки раненої пташки

Самотня зима

Тамуючи подих на морозі,
Ковтаєш шматок цього «льоду»,
Ідучи сама по дорозі,
У таку жахливу погоду.
Не гріє ні кава із МАКу,
Ні зимові шерстяні рукавиці,
Тільки все це далеко до ср*ки,
Коли холодно нижче ключиці.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше