Записки раненої пташки

Жити треба

Як добре, що причин немає
Натягувати маску суму,
І тихий барабан не грає
В душі, і час – не гума.
Як легко як душу не труїть
Ні біль, ні образа, ні печаль.
Час насправді ран не гоїть,
А зриває рожеву вуаль.
І коли вже ніщо не завадить
Тобі ясно дивитись на небо,
Розумієш – не просто варто
Життя любити, а навіть треба!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше