Записки раненої пташки

Чому люди долю чорнилами пишуть?

Чому люди долю чорнилами пишуть?
Я б воліла писать олівцем.
Не сподобалося щось – витер,
Зробив закінчення щасливим кінцем.
Стер совість, очистив сумління,
І справді – почав з чистого листа!
А ми чорнилом пишем довгі покоління,
Не знаючи секретів простого олівця.
Та життя – не папір,
І як не рівняй,
Не скажеш серцю ти: «Не вір!»
А тим більше: «Не кохай.»
Всі ми бовтаємось у Океані Долі,
Всі покірні її хвилям.
А ті, хто пливуть проти її волі
Або доберуться до суші, або загинуть.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше