Записки раненої пташки

Напевно

Ми всі тут лише гості
І прийде день і час,
Коли доля зі злості
Зітре зі землі нас…
І мир нарешті буде,
І сонце знов засвітить,
Яке безжально люди
Зірвали динамітом.
Осяде дим пекельний,
Вогонь за мить ущухне
І дощ змиє ретельно
Усі наші розрухи.
Земля благословенно
Зітхне на повні груди,
Та нас тоді, напевно,
Давно уже не буде.

Тетяна Гобатюк

Подобається

#1935 в Різне
#460 в Поезія

У тексті є: збірка віршів

Відредаговано: 01.09.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись