Записки раненої пташки

Напевно

Ми всі тут лише гості
І прийде день і час,
Коли доля зі злості
Зітре зі землі нас…
І мир нарешті буде,
І сонце знов засвітить,
Яке безжально люди
Зірвали динамітом.
Осяде дим пекельний,
Вогонь за мить ущухне
І дощ змиє ретельно
Усі наші розрухи.
Земля благословенно
Зітхне на повні груди,
Та нас тоді, напевно,
Давно уже не буде.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше