Уроки привчання до горщика

Ще одна важлива і складна річ у житті будь-якої родини – це закінчення ери підгузків та привчання малюка до горщика. І маминих нервів тут витратити треба ой як багато!

Морально ми приходили до цього дуже довго. А коли рішення відібрати у сина підгузок і посадити його на горщик було все-таки прийнято, настала зима. В нашій квартирі батареї жили своїм життям – центральне опалення давалося взнаки. Холодно було всім. Тому квест нас очікував ще той! Позбавляючи сина підгузка, ми прирікали себе на нескінченну зміну йому колгот (а вони були просто необхідні, щоб сіднички малюка не примерзли до підлоги).

Колготи бруднилися зі швидкістю звуку, терпець наш уривався ще до садіння дитини на горщик. Ми переконували малюка якось сигналізувати про своє «бажання», але він, як досвідчений партизан, абсолютно ніяк себе не видавав. Лише на кілька секунд замовкав, дивлячись в одну точку, а потім, з почуттям виконаного обов’язку, спокійно продовжував гратися. І якщо ми упускали цей момент – чергова пара колгот йшла у прання!

Після довгих відчайдушних спроб посадити дитину на горщик, ми нарешті зрозуміли, в чому річ. Горщик був холодним і малюкові було некомфортно! Хто ж на ньому довго всидить! Тож у хід пішли підручні засоби. Феном ми стали обігрівати горщик, а щоб синові не було нудно просто сидіти, вирішили насипати поруч із горщиком цілу гору різноколірного конструктора. І, о диво! Дитина почала проситися на горщик, навіть тоді, коли йому це зовсім не було потрібно.

Тепер підгузок одягався лише на ніч, потреба у цьому засобі гігієни стала зменшуватись, і витрати сімейного бюджету теж стали скорочуватися.